Справа № 755/9928/24
"26" липня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001215 від 05.04.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Королівка Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше судимого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 04.04.2024 року приблизно о 21:39, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Yamaha» моделі «Т-Мах», р.н. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами та не отримавши його у встановленому законом України та інших нормативно-правових актів порядку, рухаючись проїзною частиною Броварського проспекту від проспекту Визволителів в напрямку станції метро «Лівобережна» в місті Києві, допустив порушення вимог п.п. 1.5., 2.1 (а), 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), а саме:
п. 1.5 ПДР України - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.1. а) ПДР України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
п. 2.3 б) ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення вищевказаних вимог ПДР України з боку водія ОСОБА_3 виразилось в тому, що останній, не маючий національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), керуючи технічно справним транспортним засобом - мотоциклом марки «Yamaha» моделі «Т-Мах» , р.н. НОМЕР_1 , на пасажирському місці якого знаходилась ОСОБА_5 , з необережності, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, проявив неуважність та необачність, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, рухаючись проїзною частиною Броварського проспекту від проспекту Визволителів в напрямку станції метро «Лівобережна» в місті Києві, в районі ТЦ «Комод» в місті Києві, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість керованого ним мотоцикла, не врахував дорожню обстановку, чим в подальшому допустив падіння керованого ним мотоцикла марки «Yamaha» моделі «Т-Мах», р.н. НОМЕР_1 та виїзд за межі проїзної частини Броварського проспекту в м. Києві. Внаслідок падіння, пасажир ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до медичного закладу.
Так, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог ПДР України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідності дій водія мотоцикла марки «Yamaha» моделі «Т-Мах» , р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам пунктів 1.5., 2.1 (а), 2.3 (б), 12.1 ПДР України.
Унаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які виразилися у закритій травмі правої гомілки: багатоуламковий перелом великогомілкової кістки, перелом діафізу малогомілкової кістки; синці та садна правої гомілки.
Порушення вказаних пунктів ПДР України водієм ОСОБА_3 знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме заподіяння пасажиру ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 надала суду угоду про примирення, укладену 12 липня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 .
Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Згідно з умовами угоди про примирення від 12.07.2024 року сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України. ОСОБА_3 свою вину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється в скоєному, що є обставиною, що пом'якшує покарання. Крім того, обвинувачений примирився з потерпілою повністю, відшкодувавши їй задані збитки, у потерпілої відсутні майнові претензії. Враховуючи зазначене, сторони узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє визначений в угоді вид та розмір покарання та погоджується на його призначення. В угоді потерпіла та обвинувачений зазначили, що розуміють та усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, за обставин вказаних в обвинувальному акті, пояснив, що розуміє свої права та наслідки укладення та затвердження даної угоди, розуміє характер обвинувачення, покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. Підтвердив, що укладення угоди було добровільним, просив її затвердити. Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного, просила затвердити угоду.
Потерпіла ОСОБА_5 також просила затвердити угоду, запевнивши, що наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання їй зрозумілі, а укладення угоди було добровільним, їй повністю відшкодована шкода, завдана кримінальним правопорушенням, а тому претензій ні матеріального, ні морального характеру щодо обвинуваченого ОСОБА_3 вона не має, та просить суд призначити обвинуваченому ту міру покарання, яка зазначена в угоді.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою в частині узгодженого сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України належить до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботами на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами цього кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Таким чином, приймаючи до уваги об'єктивно встановлені обставини, відсутність підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судом також враховано, що ОСОБА_3 раніше хоч і судимий, але повністю відбув покарання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його характеристику, не працює, але має змогу сплатити штраф, добровільно та повністю відшкодував потерпілій шкоду в сумі 80 000 грн та примирився з потерпілою.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілій.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, відповідно до положень ст. 69 КК України, дійшов висновку про можливість призначити обвинуваченому більш м'який вид основного покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не містить заборони на призначення покарання за ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України. А тому, застосування цієї норми не може об'єктивно та беззастережно вказувати на невідповідність умов угоди інтересам суспільства у даному конкретному випадку. Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для її затвердження та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами угоди виду та міри покарання.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді від 19.04.2024 року, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили. Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 128, 368, 370, 374, 376, 394, 468, 469, 473-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 12 липня 2024 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченням ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001215 від 05.04.2024 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення від 12 липня 2024 року із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз:
- № 042-733-2024 від 13.05.2024 року у сумі 6013 грн 00 коп.;
- № СЕ-19/111-24/24058-ІТ від 20.05.2024 року у сумі 3029 грн 12 коп.; - № 1785-Е від 08.05.2024 року у сумі 6058 грн 24 коп.
Арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.04.2024 року - скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мотоцикл марки «Yamaha Т-Мах», р.н. НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_7 ; - медичну документацію потерпілої ОСОБА_5 - повернути КНП «КМКЛ ШМД»;
- зразки крові ОСОБА_3 - знищити; - СD диск з відеозаписом пригоди - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, потерпілій, обвинуваченому та його захиснику.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1