Постанова від 18.07.2024 по справі 754/9850/24

Номер провадження 3/754/4093/24

Справа №754/9850/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2024 року

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешкає: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Щодо ОСОБА_1 19.06.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №576801, відповідно до якого йому ставиться в провину те, що він 19.06.2024 близько 16:00 годин за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 психічного та фізичного характеру, а саме: кинувся в бійку, лаявся та погрожував фізичною розправою, перебуваючи в алкогольному сп'янінні за своїми явними ознаками, чим завдав психологічної та фізичної шкоди, порушив п.п. 14, 17 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

До протоколу додані: пояснення, надані потерпілою працівникам поліції під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення; копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 19.06.2024; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що між ним та батьком дійсно відбувся побутовий конфлікт, однак дій психологічно чи фізичного характеру відносно потерпілої він не вчиняв. В суді пояснив, що відчуває провину перед матір'ю за те, що виник цей конфлікт.

Потерпіла, ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила, що 19.06.2024 ОСОБА_1 відносно неї не вчиняв домашнього насилля, у сина виник конфлікт з батьком, який перший розпочав цей конфлікт після повернення сина додому. Просила закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для забезпечення виконання вказаних завдань, відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:

-чи було вчинено адміністративне правопорушення;

-чи винна дана особа в його вчиненні;

-чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

-чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;

-чи заподіяно майнову шкоду;

-чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу;

-з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З'ясування наведених обставин проводиться на підставі оцінки доказів, яке здійснюється за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що у сукупності зазначених доказів достатньо для встановлення в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Частина друга статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з п.п. 14, 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомленні уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

З наведеного випливає, що обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи надані докази, у тому числі враховуючи надані в судовому засіданні пояснення потерпілої щодо події адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій, суд дійшов висновку сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». За встановлених судом обставин, виникла обопільна сварка, потерпіла претензій до ОСОБА_1 не має, тому суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.

Крім того, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції, не надано належних доказів, а саме постанову суду, за якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП. Також в матеріалах справи не міститься відповідний рапорт, що працівникам поліції помилково кваліфіковані дії ОСОБА_1 саме за частиною другою статті 173-2 КУпАП.

За таких обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 173-2, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО

Попередній документ
120645639
Наступний документ
120645641
Інформація про рішення:
№ рішення: 120645640
№ справи: 754/9850/24
Дата рішення: 18.07.2024
Дата публікації: 30.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.07.2024)
Дата надходження: 11.07.2024
Розклад засідань:
18.07.2024 09:45 Деснянський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЕНКО ІННА ІГОРІВНА
суддя-доповідач:
КОВАЛЕНКО ІННА ІГОРІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Гецко Максим Володимирович
потерпілий:
Гецко Зоя Василівна