ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12278/22
провадження № 6/753/525/24
"11" липня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Цимбал І.К.,
при секретарі судових засідань - Козін В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстровано у встановленому законом порядку,-
До суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Ярослав Вікторович з поданням приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
В обгрунтування подання зазначив, що на його примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №753/12278/22 від 13.12.2023 виданого Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 28 100 дол. США, три відсотки річних в розмірі 1 282, 15 дол. США та неустойку в розмірі 315 975 грн. 87 коп.
01.02.2024 приватним виконавцем, в рамках виконавчого провадження, було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якого накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1598197,12 грн.
Для забезпечення реального виконання рішення приватним виконавцем також 01.02.2024 було винесено постанову про арешт коштів боржника відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1562082, 62 грн.
05.02.2024 на адресу приватного виконавця від боржника надійшла заява, в якій останній просив визнати рахунок IBAN № НОМЕР_1 для здійснення видаткових операцій. Того ж дня, приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено рахунок IBAN № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», для здійснення видаткових операцій з даного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року.
В ході вчинення виконавчих дій, приватним виконавцем було встановлено, що боржнику на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 . Проте, згідно з інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності за даним об'єктом не зареєстроване у встановленому законом порядку.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів або іншого рухомого майна для виконання вимог виконавчого листа №753/12278/22 від 13.12.2023 виданого Дарницьким районним судом м. Києва, для задоволення законних вимог стягувача, приватний виконавець вважає необхідним звернути стягнення на незареєстроване майно боржника.
В судове засідання приватний виконавець не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся.
Від боржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, крім того остання повідомила, що остання перебуває в складі НГУ та згідно довідки від 22.05.2024 перебуває у Вінницькій області з 11.08.2023 по теперішній час.
Згідно із ч. 11 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»)
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. (далі - приватний виконавець) знаходиться зведене виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №753/12278/22 від 13.12.2023 виданого Дарницьким районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики, судових витрат та витрат на правничу допомогу.
01.02.2024 приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
01.02.2024 приватним виконавцем було направлено боржнику постанову про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_2 та НОМЕР_3 рекомендованим поштовим відправленням №0600083945765 на адресу, що зазначена у виконавчому листі.
01.02.2024 приватним виконавцем, в рамках виконавчого провадження, було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якого накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1598197,12 грн.
01.02.2024 було винесено постанову про арешт коштів боржника відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1598197,12 грн.
05.02.2024 на адресу приватного виконавця від боржника надійшла заява, в якій останній просив визнати рахунок IBAN № НОМЕР_1 для здійснення видаткових операцій.
Того ж дня, приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено рахунок IBAN № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 для здійснення видаткових операцій з даного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно виникає не з моменту підписання договору, чи отримання майна в інший спосіб передбачений законодавством, а з моменту державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Загальний порядок звернення стягнення на нерухоме майно визначений ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Так, відповідно до положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У такому випадку виконавцю потрібно надати докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна. Такими доказами можуть бути: свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, а також інші документи, які підтверджують володіння нерухомими майном, а також докази того, що право власності на майно, на яке звертається стягнення, ні за ким не зареєстровано.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
У разі відсутності технічної документації на майно, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Аналізуючи зміст та підстави подання, а також надані приватним виконавцем копії документів виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника, - оскільки звернення приватного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, як крайнім заходом, є передчасним, в той час як приватним виконавцем не застосовано відносно боржника всі заходи впливу, передбачені Законом «Про виконавче провадження».
Окрім зазначеного вище, виконавцю обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.
Однак, матеріали подання не містять жодного доказу того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи, боржнику на праві власності належить 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Проте, оцінка вартості 1/3 частки цього будинку, в матеріалах подання приватного виконавця відсутня.
Враховуючи відсутність документальних підтверджень про дійсну оцінку вказаної нерухомості, а також те, що приватним виконавцем не було доведено недостатності у боржника грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для надання дозволу на реалізацію частки вказаного нерухомості, та відмовляє у задоволенні подання.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст.260,440 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича, про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстровано у встановленому законом порядку - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Головуючий: