Справа № 752/8876/24
Провадження № 2/752/4747/24
Іменем України
24 липня 2024 рокуГолосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Любаренка Дениса Олеговича про забезпечення судових витрат, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Гімназії №260 міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про встановлення порядку спілкування з онуками,
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Гімназії №260 міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про встановлення порядку спілкування з онуками,.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
В підготовче судове засідання з'явились позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 .
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представник Гімназії №260 міста Києва, а також треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Від представника відповідача Гімназії №260 міста Києва до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, справу розглядати без його участі.
З урахуванням наведеного та положень частин 2, 5 ст. 198 ЦПК України, підстави для відкладення підготовчого судового засідання або оголошення у ньому перерви відсутні.
03 червня 2024 року через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Любаренка Д.О. про забезпечення судових витрат, в якому він просить суд зобов'язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн.
Заява мотивована тим, що даний позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов. За останні чотири роки ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 подали 40 позовів до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Під час усних бесід ОСОБА_1 вимагає щомісячного матеріального забезпечення для нього та його дружини. Позивач не ставить на меті перемоги у справах в суді, а займається виключно психоемоційним шантажем із метою вимагання коштів, для чого безпідставно подає безліч позовних заяв зловживаючи правом на позов. ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання в Україні, все своє майно переоформив на дружину для унеможливлення стягнення судових витрат. ОСОБА_1 внесено до реєстру боржників, він судиться з тим самим предметом і з тих самих підстав у справі №752/24353/20. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 в розмірі 80 000,00 грн. відповідають фактично виконаній по даній справі роботі адвоката за договором №1020421 про надання правової допомоги від 01 квітня 2021 року та Додатковій угоді №20 від 25 травня 2024 року, а факт надання правничої допомоги адвокатом Любаренком Д.О. в рамках даної справи підтверджується підписаним сторонами Актом наданих послуг №735 від 31 травня 2024 року на суму 80 000,00 грн. та платіжним дорученням.
В підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Любаренко Д.О. підтримали подану заяву про забезпечення судових витрат з підстав, викладених у ній.
Позивач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого заяви через невмотивованість та безпідставність.
Суд, вислухавши думку позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В провадженні суду знаходиться цивільна справа №752/8876/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Гімназії №260 міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про встановлення порядку спілкування з онуками.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач в зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Також, таке забезпечення судових витрат може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що забезпечення судових витрат це є правом суду, а не обов'язком.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Щодо доводів представника відповідача про зловживання правом на позов, суд зауважує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Суд вважає за неприпустиме надавати на цій стадії судового розгляду будь-які оцінки щодо поданих сторонами доказів та утримується від передчасних висновків щодо обґрунтованості позову та його правових підстав, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, їх належність, допустимість, достовірність оцінюється як кожний окремо, так і їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приймаючи рішення у нарадчій кімнаті.
Разом з тим, представником відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії сторони позивача були здійснені в ході розгляду даної справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяла сторона позивача недобросовісно; чи має сторона позивача на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача та третіх осіб; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не має зареєстрованого місця проживання на території України, суд зазначає, що заявником не надано достатніх та належних доказів того, що позивач не має зареєстрованого місця проживання на території України.
Суд зазначає, що у суду відсутній обов'язок та право збирати докази, а тому Витяг з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не беретеся судом до уваги, оскільки він не містить ПІБ зареєстрованих осіб.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що позивач немає майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові та доводів про незадовільний стан майновий стан позивача та наявність відкритих виконавчих проваджень суд зазначає, що наявність чи відсутність у власності позивача лише майна не може беззаперечно свідчити про відсутність у позивача можливості, у разі відмови у задоволенні позову, виконати судове рішення щодо сплати витрат на правничу професійну допомогу.
Наявність інших виконавчих проваджень, в яких позивач є боржником, не можуть беззаперечно свідчити про відсутність у позивача можливості у разі відмови у задоволенні позову виконати судове рішення щодо сплати витрат на правничу професійну допомогу.
Витрати на професійну правничу допомогу можуть бути відшкодовані не тільки за рахунок реалізації майна, а коштами позивача.
При цьому, слід врахувати, що проведений представником відповідача розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн на цій стадії судового розгляду справи є попереднім.
Щодо тверджень представника відповідача про те, що позивач вже звертався до суду з тим самим предметом та з тих самих підстав, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Зі змісту рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року та судом встановлено, що у цивільній справі №752/24353/20 відповідачами були: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, натомість у цивільній справі №752/8876/24, в межах якого подано заяву про забезпечення судових витрат, відповідачами є ОСОБА_4 , Гімназія №260 міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ,треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Отже, судом не приймаються до уваги доводи заявника в цій частині.
З огляду на аналіз вказаних норм процесуального закону, надану судом оцінку доводів заяви, представником відповідача не доведено наявність визначених ст. 135 ЦПК України підстав для забезпечення судових витрат, у тому числі, що позов має ознаки зловживання правом, або безпідставності, що позивач має незадовільний майновий стан, який у разі відмови у задоволенні позову та стягнення з позивача судових витрат стане перепоною у виконанні позивачем виконання рішення в частині стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.
Суд констатує, що заявниками не доведено та судом не встановлено наявність жодної із підстав, визначених ч.4 ст.135 ЦПК України, які є необхідними для забезпечення судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи.
Крім того, суд зауважує, що забезпечення судових витрат - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті ухвалення судом рішення не на користь позивача. Забезпечення судових витрат застосовується для забезпечення можливого, а не фактичного відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу за час розгляду справи по суті.
Виходячи з наведеного вище, суд не знаходить правових і фактичних підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_3 про забезпечення судових витрат, а відтак заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 135, 259-261, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Любаренка Дениса Олеговича про забезпечення судових витрат, поданої в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Гімназії №260 міста Києва, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про встановлення порядку спілкування з онуками - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Слободянюк