Справа № 752/10118/24
Провадження № 1-кп/752/1824/24
25 липня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000000407 від 22 травня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. 6, п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
встановив:
Голосіївський районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року продовжено строк тримання обвинуваченого під вартою до 16 серпня 2024 року включно.
Захисник ОСОБА_7 подав клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого, мотивуючи відсутністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Вказав, що наміру переховуватись від суду обвинувачений не має, а сама лише суворість можливого покарання не може свідчити про існування відповідного ризику. Висунуте ОСОБА_5 обвинувачення не ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах. Дії обвинуваченого кваліфіковані неправильно. Дані про те, що обвинувачений намагався чинити тиск на потерпілого чи свідків відсутні, а тому посилання на існування відповідного ризику, на думку захисника, є безпідставним. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби або на заставу.
Крім того, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 подав клопотання про повернення майна, а саме вилучений під час проведення обшуку 09 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 речей і документів, перелік яких зазначено у клопотанні, мотивуючи тим що вказане майно було вилучене у ОСОБА_10 безпідставно, не є доказом у даному кримінальному провадженні та не має до нього жодного відношення.
Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачений підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 .
Прокурор не заперечував проти повернення вилучених під час обшуку речей та документів, перелік яких зазначено у клопотанні ОСОБА_7 . Повідомив, що вказане майно не є доказом у кримінальному провадженні, арешт на нього не накладався, наміру досліджувати його в судовому засіданні сторона обвинувачення не має.
При цьому прокурор заперечив проти зміни запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи продовженням існування передбачених у ст. 177 КПК України ризиків, які були підставою для його застосування.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого та задоволення клопотання останнього про повернення майна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином.
Судом не закінчено з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано обвинуваченого, потерпілого, свідків, не досліджено речові докази, документи та висновки експертів.
З огляду на характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його соціальний та майновий стан, розмір покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності винуватості, суд дійшов висновку що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою насьогодні не зменшились та продовжують існувати, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків.
З урахуванням обсягу досліджених в судовому засіданні доказів, застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даний час буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
В даному випадку, тримання обвинуваченого під вартою виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Вирішуючи клопотання про повернення майна, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення майна, а саме речей та документів, перелік яких зазначено в ухвалі.
В судовому засіданні сторони повідомили про відсутність обставин, які би вказували на необхідність використання в якості доказів у даному кримінальному провадженні вилучених під час обшуку речей та документів, про повернення яких адвокат ОСОБА_7 порушив питання у своєму клопотанні. Прокурор підтвердив, що зазначене у клопотанні вилучене майно не визнавалось речовим доказом у кримінальному провадженні, на нього не накладався арешт та сторона обвинувачення не має наміру досліджувати його в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе повернути вилучені під час обшуку 09 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 речі та документи згідно з наведеним у клопотанні захисника ОСОБА_7 від 22 липня 2024 року переліком володільцю - ОСОБА_10 .
За таких обставин, клопотання адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 100, 177, 183, 201, 331, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання адвоката ОСОБА_7 про повернення майна задовольнити.
Повернути ОСОБА_10 вилучені під час обшуку 09 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 речі та документи згідно з наведеним у клопотанні ОСОБА_7 від 22 липня 2024 року переліком, дозвіл на вилучення яких надано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3