Єдиний унікальний номер 725/4233/24
Номер провадження 2-о/725/351/24
18.07.2024 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівців
в складі:
головуючого судді - Нестеренко Є. В.
за участю:
секретаря судового засідання - Кочут М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
15.05.2024 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заявник посилається на те, що він з ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 18.07.2014 року. Від шлюбу народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З червня 2022 року ОСОБА_2 через погіршення взаємовідносин почала проживати окремо, та перестала брати участь у вихованні та утриманні сина. 02.05.2024 року між сторонами укладено договір про визначення місця проживання дитини. Для отримання соціальних гарантій, як особа яка самостійно виховує та утримує дітинцу віком до 18 років, заявник просить встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 20.05.2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Заявник у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на заявлених вимогах наполягає.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення заявлених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.07.2014 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є батьком та матір'ю відповідно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_2 уклали нотаріально посвідчений договір щодо визначення місця проживання дитини від 02.05.2024 року, відповідно до якого визначили місце проживання спільної дитини з батьком.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до частин 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Як зазначалося вище, сімейні відносини базуються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сімейним кодексом України встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч.1 ст. 14, ч.1 ст. 15 СК України).
Разом з тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
Отже, підстави для встановлення факту самостійного виховання та утримання заявником сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутні.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 89, 259, 264, 265, п. 5 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 319, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко