Справа № 703/3940/24
2-о/703/151/24
24 липня 2024 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Криви Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
встановив:
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернулась заявник ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті.
В обґрунтування заяви зазначила, що вона є донькою ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_2 помер у м. Донецьк, що на даний час є тимчасово окупованою територією. Факт смерті її батька підтверджується копією свідоцтва про смерть днр № НОМЕР_1 , виданого 26 червня 2024 року Відділом РАЦС Харцизького міського управління юстиції Міністерства юстиції т.зв. донецької народної республіки, тобто документом, виданим окупаційними органами влади. Інших документів, зокрема документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою вона не має. У той же час, документи, які були видані на тимчасово окупованій території, не визнаються дійсними Україною. Тому, ці документи не є підставою для реєстрації смерті її батька ОСОБА_2 за правилами ст.. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Оскільки смерть особи є юридичним фактом, який має наслідки припинення, зміни або виникнення багатьох правовідносин, тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав, а саме, встановлення факту смерті батька має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, а саме свідоцтва про смерть ОСОБА_2 згідно вимог чинного законодавства України.
В зв'язку з чим заявник просить суд встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 59 років в м. Донецьк Донецької області.
Заявник в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник заінтересованої особи Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Донецьк помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть днр № НОМЕР_1 , виданого 26 червня 2024 року Відділом РАЦС Харцизького міського управління юстиції Міністерства юстиції т.зв. донецької народної республіки, тобто документом, виданим окупаційними органами влади.
Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 , виданого 13 жовтня 1993 року та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 22 листопада 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року, вся територія Донецького району відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України,Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Також позиція щодо розгляду даної категорії справ викладена у п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Таким чином, копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 26 червня 2024 року Відділом РАЦС Харцизького міського управління юстиції Міністерства юстиції т.зв. донецької народної республіки, тобто документом, виданим окупаційними органами влади, не створює правових наслідків, але в той же час воно містить фактичні дані відповідно до ст. 76 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть належного зразку.
За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Макіївка Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, Україна, у віці 59 років, підтверджено наданими письмовими доказами та у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.
На підставі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», та керуючись ст.ст. 4, 76, 89, 259, 263, 265, 293, 294, 315-317, 319, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Макіївка Донецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк Донецької області, Україна, у віці 59 років.
Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Головуючий: Ю. В. Крива