Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 524/6470/24
Провадження № 2/711/2181/24
26.07.2024 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - ОСОБА_2 , звернувся у Автозаводський районний суд м. Кременчука з позовом до Черкаської міської ради, в якому просить визнати за ним право власності на транспортний засіб марки ГАЗ 3110 «Волга» (д.н.з. НОМЕР_1 ) у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.06.2024, матеріали цієї справи передано до Придніпровського районного суду м. Черкаси, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, для розгляду за підсудністю, тобто за місцезнаходженням відповідача. До Придніпровського районного суду м. Черкаси матеріали справи № 524/6470/24 надійшли 24.07.2024 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024, справа № 524/6470/24 передана у провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни.
Суд зауважує, що процесуальним законодавством визначено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені у статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Так, позивач у позовній заяві зазначив адресу місцезнаходження відповідача Черкаської міської ради, - вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси.
26.07.2024 судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо отримання інформації про відповідача - Черкаську міську раду.
27.07.2024 на означений вище запит отримана відповідь № 708199 про те, що Черкаська міська рада є зареєстрованою юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 25212542, місцезнаходження: вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси.
Вказана адреса відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Соснівського районного суду м. Черкаси.
Таким чином, відсутні підстави для визначення підсудності цієї справи за Придніпровським районним судом м. Черкаси, враховуючи норми ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
До того ж, у позовній заяві та доданих до неї матеріалах відсутні відомості про те, що транспортний засіб марки ГАЗ 3110 «Волга» (д.н.з. НОМЕР_1 ), на який позивач просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , знаходиться на території Придніпровського району міста Черкаси.
Суд також зауважує, що стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Отже, враховуючи зазначені вище обставини та норми чинного законодавства, суддею не встановлено жодних обставин, які б давали можливість розгляду цієї справи саме Придніпровським районним судом м. Черкаси, а тому суддя вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України, вказана цивільна справа повинна бути передана до Соснівського районного суду м. Черкаси, тобто за місцезнаходженням відповідача (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси), що відносяться до території Соснівського району міста Черкаси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.
За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 30-32, 187 ч. 9, 353, 354 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, - передати за підсудністю на розгляд до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 26.07.2024.
Суддя: С. М. Позарецька