Справа № 646/1912/24
№ провадження 2-п/646/49/2024
25.07.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Барабанової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 по справі №646/1912/24, за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харковавід 03 квітня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором № про встановлення кредитного ліміту №26201000482426 від 24.12.2020 року у розмірі 183 383 (сто вісімдесят три тисячі триста вісімдесят три) грн.. 77 коп., яка складається з наступного: залишок простроченого кредиту - 103 365 (сто три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 29 коп., залишок прострочених відсотків - 80 018 (вісімдесят тисяч вісімнадцять) грн. 48 коп..
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 07 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова із заявою, якою просить скасувати заочне рішення, постановлене 03.04.2024 по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено про те, що повне заочне рішення від 03 квітня 2024 року у справі №646/1912/24 (провадження №2/646/1368/2023) станом на день подання заяви про перегляд заочного рішення (02.05.2024 року) відповідач не отримував. Про заочне рішення по справі № 646/1912/24 відповідачу стало відомо 02.05.2024 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, копія якої додається до заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідач по справі ОСОБА_2 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження по справі №646/1912/24 та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів не отримувала.
У зв'язку з чим, просила суд вважати поважною причину неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, а саме неотримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками.
Таким чином, суд, всупереч вимог процесуального закону, ухвалив заочне рішення по суті спору без відзиву, заяв, міркувань, заперечень відповідача в судовому засіданні 03.04.2024, не виконавши завдань судового розгляду, до позбавило останнього права на справедливий судовий розгляд та призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.
Відповідача було незаконно позбавлено права щодо подання доказів на спростування заявлених позовних вимог, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, подання відзиву на позовну заяву, права на звернення Відповідача із зустрічним позовом, подання клопотань про призначення судових експертиз, залучення до участі у справі інших осіб.
Крім того, вказує, що судом у заочному рішенні констатується, що сума заборгованості відповідача перед позивачем з становить 183 383,77 грн. Однак текст рішення не містить розрахунку заборгованості, який повинен бути наданий позивачем, не містить розміру відсотків, а також відомостей про їх перевірку судом.
Незаконне позбавлення відповідача права на отримання ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками, надання відзиву на позовну заву, та доказів у судовому розгляді не дало відповідачеві можливості ознайомитися з матеріалами справи, дослідити надані позивачем розрахунки та надати суду заперечення щодо розрахунків позивача, а також, внаслідок відсутності необхідних знань та кваліфікації, клопотати перед судом про призначення судової економічної експертизи правильності та обґрунтованості наданих позивачем розрахунків, підготувати та надати суду власні розрахунки.
Окрім того, судом встановлено, що «Із змісту Кредитного договору вбачається, що він складається з публічної частини договору, якою є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» із змінами і доповненнями, затверджений Банком та розміщений на Офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua(dcuii - УДБО), та індивідуальної частини, якою є Кредитний договір....»
Кредитний договір вважається укладеним не з моменту підписання договору, а з моменту отримання коштів. Видача кредиту може бути підтверджена рядом документів і найпростішим з них є виписка по рахунку клієнта. Якщо такого документу не має, то суд не має правових підстав задовольняти позовні вимоги.
З позовної заяви не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням та комісії за надання кредиту на умовах програм з розстрочки. Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачеві та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та комісії за надання кредиту на умовах програм з розстрочки.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та комісії за надання кредиту на умовах програм з розстрочки є нікчемними.
У зв'язку з викладеним, заявник просив, скасувати заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харковавід03 квітня 2024 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.05.2024 поновлено відповідачу ОСОБА_2 строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова 03.04.2024 по справі №646/1912/24.
Прийнято заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 по справі №646/1912/24, за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
15 травня 2024 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому представник заперечував проти заяви відповідача та просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Представник позивача вказує, що з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Однак, до заяви про перегляд заочного рішення відповідач жодних документальних підтверджень не долучає. Зокрема в заяві про перегляд заочного рішення усі твердження щодо: відсутності доказів надання кредиту (виписки по рахунку);позов подано передчасно, оскільки до позовної заяви не додано доказів направлення вимоги позичальнику; у період воєнного стану заборонено в односторонньому випадку збільшувати в односторонньому порядку процентної ставки;позивачем не додано доказів на підтвердження наявності кредитної заборгованості за кредитним договором; Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг і погодження їх з споживачем при укладанні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), є нікчемними.
Усі наведені доводи відповідача в обґрунтування скасування заочного рішення спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством та судовою практикою.
Щодо належності та допустимості поданих Банком документів (виписок по рахункам), що підтверджують, наявність заборгованості, в тому числі надання та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банки зобов'язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Частиною 2 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов'язкові реквізити, визначений Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення № 75).
За підпунктом 14 п. 1 Положення № 75 первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
Пунктами 44, 45 Положення № 75 (в редакції , що діяла на час надання та погашення кредиту) визначено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за змістом на касові, якими оформлюються операції з готівкою та меморіальні, які використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
Відповідно до пункту Положення № 75, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Пунктом 5.4 Положення № 254, пунктом 60 Положення № 75 визначено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Згідно із пунктом 62 Положення № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника сформовані, як в електронному виді так і паперовому є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по банківським рахункам, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Відповідно до частини першої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб- сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Такі дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп'ютерів або GPS- реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони).
Тобто сутнісний зміст поняття електронного доказу включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи.
Ураховуючи наведене, наявність правовідносин між сторонами та наявність заборгованості можуть підтверджуватися електронними доказами у справі, поданими з урахуванням вимог та правил визначеними ЦПК України для подання таких доказів.
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і запереченняучасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21).
Чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронних доказів, зокрема поданих у паперових копіях, ураховуючи також те, що деякі з цих доказів (відео-, звукозаписи) не можуть бути відображені у паперовому виді.
Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19).
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Одним із видів електронних доказів є електронний документ, визначення якого розкриває Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили (стаття 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
За пунктами 12, 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Отже, використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
З наведеного вбачається, що надісланий за допомогою Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС електронний файл (електроні документи), який скріплено цифровим підписом автора, є належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, доводи наведені заяві про перегляд заочного рішення не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи та відображені в рішенні суду, зокрема до Позовної заяви додано:виписки по рахункам, які підтверджують, як надання так і часткового погашення заборгованості за кредитним договором та нарахованим відсоткам, а отже і наявність заборгованості за кредитом (зазначені виписки відповідають вимогам до доказів щодо належності та допустимості);вимогу про повернення кредити разом з доказами відправлення (додатки 17, 18 до позовної заяви);Банк не збільшував в односторонньому порядку розмір процентної ставки, у період воєнного стану, а Відповідачем не надано доказу протилежного (Кредитний договір передбачає фіксовану проценту ставку); в позовній заяві не заявлено вимогу про стягнення комісії за розрахунково-касове обслуговування, також така заборгованість не відображена в розрахунку заборгованості. Крім цього. кредитний договір не передбачає нарахування такої комісії (Суд не приймав рішення про стягнення заборгованості за розрахунково касове обслуговування).Відтак заявник в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України, не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, і не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, у суду відсутні законні підстави для скасування заочного рішення, а отже у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Заявник (відповідач) в судове засідання не з'явився, про його час та місце повідомлявся своєчасно та належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про його час та місце повідомлявся своєчасно та належним чином, звернувся до суду із клопотанням, в якому розгляд справи просив проводити за відсутності сторони позивача.
У відповідності до ч. 1ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Тобто, чиннимЦПКне вимагається обов'язкова участь осіб при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про перегляд заочного рішення без участі сторін.
Суд, вивчивши заяву, ознайомившись з доказами, поданими до заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харковавід 03квітня 2024 року Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором № про встановлення кредитного ліміту №26201000482426 від 24.12.2020 року у розмірі 183 383 (сто вісімдесят три тисячі триста вісімдесят три) грн.. 77 коп., яка складається з наступного: залишок простроченого кредиту - 103 365 (сто три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 29 коп., залишок прострочених відсотків - 80 018 (вісімдесят тисяч вісімнадцять) грн. 48 коп..
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 1ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 7ст. 285 ЦПК України встановлено, що, заявник до заяви про перегляд заочного рішення повинен додати докази, на які він посилається.
Як вже було зазначено судом, у відповідності дост. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Правовий аналіз наведеної норми закону свідчить про обов'язкову наявність двох чітко визначених законодавством підстав для скасування заочного рішення, якими є:
1) неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;
2) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.
Відповідно до ч.3ст.284 ЦПК Україниучасниксправи, якомуповне заочне рішення суду не було вручене уденьйого проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд якщотаказаяваподанапротягом двадцятиднівздня врученняйомуповногозаочного рішеннясуду.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 не отримала рішення Червонозаводського районного суду м. Харковавід 03 квітня 2024 року, суд вважає, що відповідачем було пропущено процесуальний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення і цей строк підлягає поновленню.
Згідно ч.1ст. 288ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Щодо наданих представником заявника посилань на безпідставність прийняття доказів, наданих позивачем, які, є неналежними та недопустимими, а також те, що обставини викладені в позовній заяві не відповідають дійсності, та розрахунку заборгованості не обґрунтований жодними доказами, спростовується доводами, викладеними у заперечення представника позивача та доданих до нього документів.
Так, щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості, останній не є первинним документом, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, тому представником позивача надано виписку по рахунку. Крім того, представник позивача зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведено відсутність заборгованості та виконання умов договору належним чином.
Крім того, судом враховано посилання представника позивача на те, що відповідач належним чином ознайомлювався з договором, погодився з його умовами, та тривалий час виконував зобов'язання за ним.
Щодо посилання заявника про невірний розрахунок заборгованості, суд не може прийняти вказану тезу, оскільки вказане посилання не підтверджується жодними належними доказами, а також іншим розрахунком з позиції відповідача.
За змістом вказаних раніше положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів, які спростовують докази надані позивачем при прийнятті заочного рішення, зокрема щодо розміру заборгованості та відсутності договірних зобов'язань між сторонами.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст.258-260,285,287-289,353,355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.04.2024 по справі №646/1912/24, за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 4статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.В. Барабанова