Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-др/641/22/24 Справа № 641/4712/21
26 липня 2024 року м. Харків
Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Богдан М.В., розглянувши заяву про самовідвід судді по цивільній справі за заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод зерноочисного обладнання» - адвоката Гур'єва А.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод зерноочисного обладнання» до ОСОБА_1 , Державної організації « Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, -
В провадження судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Богдан М.В., на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 року, надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод зерноочисного обладнання» - адвоката Гур'єва А.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод зерноочисного обладнання» до ОСОБА_1 , Державної організації « Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
Після прийняття заяви до свого провадження суддя Богдан М.В. з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, заявила самовідвід з підстав визначених п.4 ч.1 ст. 36 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
У зв'язку із зазначеним, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у цивільній справі, з метою недопущення у сторін сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об'єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів упередженості судді.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ст.39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки доказами.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.8 ст.40ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Також у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб'єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об'єктивний - визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Крім того, відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
З урахуванням викладеного, з метою запобігання у майбутньому нарікань на необ'єктивність чи упередженість головуючого, з огляду на те, що під час автоматизованого розподілу справи було допущено помилку, вважаю, що справа повинна бути повторно направлена на розподіл тому самому складу суду, який ухвалював рішенням у справі, з метою уникнення будь-яких сумнівів відносно її неупередженості в учасників справи, такий суддя підлягає відводу згідно п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.36,39,40 ЦПК України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Богдан М.В. - задовольнити.
Цивільну справу за заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод зерноочисного обладнання» - адвоката Гур'єва А.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод зерноочисного обладнання» до ОСОБА_1 , Державної організації « Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг передати до канцелярії суду для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду для визначення судді відповідно до ч.1 ст.41 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -М. В. Богдан