Справа № 953/6652/24
н/п 1-кс/953/5530/24
"29" липня 2024 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000883,
1. Процедура.
1.1. До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким орган досудового розслідування просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12024220000000883.
2. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.
2.1. Вимоги клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 23.07.2024, приблизно о 10:40, в районі будинку АДРЕСА_1 , водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем ВАЗ-21099 р.н. НОМЕР_1 , не впорався з керуванням свого транспортного засобу та допустив його виїзд на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з вантажним автомобілем MAN р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної події водій ОСОБА_4 та малолітній пасажир його автомобіля ОСОБА_6 , 2022 р.н., з численними тілесними ушкодженнями госпіталізовані до лікарні та перебувають й важкому стані, а пасажири даного автомобіля - ОСОБА_7 , малолітній ОСОБА_8 2019 р.н. та ОСОБА_9 , від отриманих тілесних ушкоджень загинули в цей же день. Після проведення огляду місця події та транспортних засобів, о 16.30 23.07.2024 автомобіль MAN р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_3 , з характерними ознаками для зіткнення транспортних засобів, був вилучений як речовий доказ та направлений на майданчик КП «ЕКО-САН», розташованого за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Промислова, 19 для подальшого зберігання. Згідно свідоцтва про реєстрацію на автомобіль MAN р.н. НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ) з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_5 ), вони належать ПП «ЧЕРН ТРАНС», зареєстрованого за адресою Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Промислова, 2А директором якого є ОСОБА_10 .
Автомобіль MAN р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_3 , відповідно до ст. 98 КПК України, може бути речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, зазначений транспортний засіб, як речовий доказ, необхідний судовому експерту для проведення автотехнічної, трасологічної експертизи та інших автотехнічних експертиз з метою з'ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.
За таких обставин відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України на даний час виникла необхідність в арешті автомобіля MAN р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_3 , шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.01.2012 року.
Прокурором наголошено, що еобхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.
3. Позиції учасників у судовому засіданні.
3.1. У судове засідання прокурор, належним чином у передбаченому ст. 135 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.
Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.
3.2. У судове засідання володілець майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, будь-яких клопотань суду не надав.
Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільця майна на підставі наданих сторонами матеріалів.
При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
3.3. Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК.
4. Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.
4.1. В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до ст. 317 ЦК власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, загальні вимоги щодо порядку застосування яких, визначені статтями 131 та 132 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК).
5. Мотиви та оцінка слідчого судді.
5.1. Матеріали кримінального провадження свідчать, що вилучене під час огляду майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
5.2. З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони використання, ремонтування та відчуження автомобіля MAN р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_3 , який належить ПП «ЧЕРН-ТРАНС», зареєстрованого за адресою Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Промислова, 2А директором якого є ОСОБА_10 .
Зберігання автомобіля MAN р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL р.н. НОМЕР_3 , доручити працівникам майданчика КП «ЕКО-САН», розташованого за адресою: Харківська обл., м. Лозова, вул. Промислова, 19.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1