17 липня 2024
м.Харків
Справа № 639/5204/23
провадження 2/639/208/24
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Семенюк А.Є.
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1
відповідач- ОСОБА_2
представник відповідача- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , 3 особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради , Орган опіки та піклування Мереф'янської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, -
У вересні 2023 року , ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав стосовно неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з 2007 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітніх дочок ОСОБА_7 , 2007 р. народження і ОСОБА_8 , 2009 р. народження. Восени 2018 року, позивач пішов з сім'ї та став проживати у матері в м.Мерефа Харківської області. Навесні 2018 року, у зв'язку зі звернення до нього служби у справах дітей, позивач забрав дітей до себе. Відповідач не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості у подальшій долі, не цікавиться їх успіхами і станом здоров'я, не піклується про духовних розвиток дітей, навчання, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, притягувалась до адміністративної відповідальності. Всі питання щодо виховання дітей вирішуються батьком самостійно. ОСОБА_2 свідомо нехтує батьківськими обов'язками, тому, як зазначає позивач, є підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_2 з позовом не погодилася та надала відзив, в якому стверджує, що вона бажає та бере активну участь у житті своїх дітей, спілкується з ними, проводить спільно свій вільний час, займається їх вихованням. З грудня 2016 р. позивач з сім'єю не проживає. Навесні 2021 р. сторони домовились, що доньки тимчасово будуть проживати у батька та бабусі у м.Мерефі через загостренням хворобливого стану матері позивача, яка проживає разом з нею. З початком війни, для безпеки дітей, зі згоди відповідача ОСОБА_4 перевіз дітей до м.Полтави. Як вказує відповідач, вона постійно брала активну участь у їх житті, спілкувалась з ними, переводила кошти на банківську картку, передавала продукти харчування та одяг. Повернувшись весною 2023 року додому, діти деякий час проживала у м.Мерефі, в подальшому молодша дочка у листопаді 2023 р. перейшла до відповідача і стала з нею постійно проживати, а старша дочка переїхала до неї у лютому 2024 р. Пояснила, що батько фактично проживав у смт. Пісочін, де знімав квартиру з жінкою, дочки залишалися з бабусею, а коли позивач повернувся у м.Мерефа, діти переїхали до матері. Відповідач зазначає, що дійсно у 2021 р. вона часто випивала, сусіди скаржились через шум та викликали поліцію, але на теперішній час вона виправила свою поведінку, спиртні напої не вживає, налагодила стосунки з сусідами, сумлінно виконує свої батьківські обов'язки, надає волонтерську допомогу у будинку літніх людей.
У відповіді на відзив представник позивача стверджує, що позивач весь час проживав у м.Мерефі. У 2019 р. сусіди по будинку, де проживала відповідач з дітьми викликали поліцію, оскільки відповідач ніде не працювала, зловживала спиртними напоями та забороненими речовинами, вихованням дітей не займалась, була направлена в неврологічний заклад для лікування. Жодного разу матір до приїхала до доньок, їх життям не цікавилась та матеріальну допомогу не надавала. 13.07.2023 за заявою ОСОБА_4 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків. На час подання відзиву 06.12.2023 р. позивач посилався на те, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає, знаходиться у реабілітаційному центрі, а молодша дочка з недавнього часу проживає без матері за місцем реєстрації .
ОСОБА_4 подала заперечення і вказує,що вона веде добропорядний спосіб життя, має постійне місце проживання, працевлаштована, виконує свої батьківські обов'язки, забезпечує дітей, приймає участь в їх житті, має повне взаєморозуміння з доньками, проводить з ними свій вільний час, тому позбавлення її батьківських прав не відповідає інтересам дітей.
Ухвалою суду від 25.12.2023, за клопотанням представника позивача, залучена до участі у справі третьою особою Опікунська рада Харківського району, оскільки фактично діти проживають у м.Мерефа Харківського району.
Представник 3 особи- органу опіки та піклування Мереф'янської міської ради Харківської області надав письмові пояснення з посиланням на те, що спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 та складено відповідний акт, який надано позивачу ОСОБА_4 разом з доньками запрошувався до Служби у справах дітей та сім'ї задля письмових пояснень та з'ясування думок дівчат з приводу позбавлення їх матері батьківських прав. ОСОБА_4 наполягав на позбавленні відповідачки батьківських прав через невиконання своїх батьківських обов'язків. ОСОБА_9 , 2007 року народження зазначила, що не підтримує жодних сторін і відмовляється брати участь у вирішенні даного питання.Неповнолітня ОСОБА_10 , 2009 року народження заперечує проти позбавлення батьківських прав її матері або тата.
3 особа додатково повідомила, що ОСОБА_2 на мешкає на території Мереф'янської міської територіальної громади і орган опіки та піклування не має можливості з'ясувати думку ОСОБА_2 з приводу позбавлення батьківських прав та надати відповідний висновок. Просять здійснювати розгляд справи за відсутністю представника.
Представник 3 особи-Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмового відзиву або заперечень не надав.
Суд, вислухавши вступне слово позивача та його представника, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі 14.02.2007 р., мають неповнолітніх доньок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання Реєстру територіальної громади м.Харкова ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми та матір'ю зареєстровані в кв. АДРЕСА_2 . Батько дітей зареєстрований у буд. АДРЕСА_1 .
Як вбачається з акту від 28.08.2023, складеного сусідами позивача, ОСОБА_4 з весни 2018 року проживає з неповнолітніми дочками ОСОБА_11 і ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 .
Сторони не заперечують, що позивач ОСОБА_4 проживав з доньками з 29.04.2022 р. у м.Полтава, що підтверджується довідкою, виданою позивачу № 1602-5001437825.Як пояснила відповідач, ОСОБА_4 та діти повернулись весною 2023 р.
Відповідно до характеристик Комунального закладу «Харківський ліцей № 65 Харківської міської ради» Виноградська Єлизавета - учениця 11 класу. та ОСОБА_9 -учениця 11 класу виключно позитивно характеризуються, як старанні, дисципліновані, працелюбні та уважні учениці, навчаються в повну міру своїх сил на високому рівні. На уроках активні, домашні завдання виконують, мають добре розвинуту увагу і гарну пам'ять, відрізняються ініціативністю і відповідальністю у виконанні доручень, виконують правила поведінки, досить спокійно ставляться до критики, врівноважені, чуйні, виховані, мають багато друзів серед учнів ліцею та одноліток. Батько приділяє належну увагу вихованню доньок, відвідує батьківськи збори.
З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2023 р. ОСОБА_4 звернувся до відділу поліції № 1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про вжиття заходів до дружини, яка веде аморальний спосіб життя та неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання їх спільних неповнолітніх доньок. Від соціальних служб Новобаварського району м.Харкова він дізнався у червні 2019 р., що дружина за дітьми не доглядає, діти голодні та недоглянуті, в квартирі антисанітарія та постійно перебувають сторонні особи, в зв'язку з чим, він забрав дітей до себе. В ході розгляду заяви здійснювався вихід за місцем проживання відповідача, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, була аморальної зовнішності, в квартирі антисанітарія, сморід, нетверезі чоловіки. У зв'язку з цим відносно ОСОБА_2 складено два адміністративні протоколи за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 22.09.2023 ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов'язків щодо вихованням неповнолітніх доньок з червня 2019 р. по теперішній час, веденні аморального способу життя і на неї накладено за ч.1 ст. 184 КУпАП адміністративне стягнення у виді попередження.
На підтвердження здійснення матеріальної допомоги дітям відповідач надала інформацію по рух коштів по картці, відкритою нею в АТ «Універсал Банк» та наданої у розпорядження донькам , за період з жовтня 2020 р. по листопад 2023 р.
Відповідач стверджувала, що за домовленістю з чоловіком та зі згоди неповнолітніх дочок, з 2021 р. діти проживали з батьком у м.Мерефа, у зв'язку із загостренням хворобливого стану матері- ОСОБА_13 після перенесеного у 2018 р. уламкового перелому правої стегнової кістки зі змішенням фрагментів. На теперішній час вона змінила свою поведінку, веде добропорядний спосіб життя, не вживає алкоголь або наркотичні засоби, надавши довідку обласної клінічної наркологічної лікарні від 17.11.2023 про те, що на час огляду у неї не виявлено ознак наркозалежності, повністю виконує свої батьківські обов'язки, діти проживають разом з нею, молодша дочка з весни 2023 р., старша-з лютого 2024 р.
Положення статті 171 Сімейного кодексу визначають, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
В судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повідомили, що мати ОСОБА_2 переглянула свою поведінку та відношення до сім'ї, приділяє їм увагу та піклується, в достатній мірі спілкується і проводить з ними вільний час, повністю утримує та виправляє свої попередні недоліки. Заперечують проти позбавлення матері батьківських прав. Крім того, неповнолітні підтвердили, що дійсно мати в період їх проживання з батьком майже кожен день їм телефонувала, спілкувалась, передавала одяг, а також гроші.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, пункти 57, 58).
Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки недостатньо спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі №562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07листопада 2023 року у справі № 601/928/22. Судова практика щодо застосування статті 164 СК України є усталеною.
За положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 212/95/23 , від 21 травня 2024 року у справі № 303/801/23 .
В судовому засіданні позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками. Характеристика навчального закладу, де навчаються діти сторін , постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП за завою позивача, поданою до поліції лише у липні 2023 р., тобто коли молодша донька вже проживала з матір'ю, не є достатніми доказами для позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки беззаперечно не підтверджують факт ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язків з виховання дітей.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків, яка суперечить інтересам дитини, і неможливості зміни такої поведінки. Позбавлення батьківських прав позбавляє батька/матір спільного родинного життя з дитиною та не відповідає меті їх возз'єднання.
Реалізація взаємного спілкування між матір'ю чи батьком і дитиною становить головну складову сімейного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові від 04 квітня 2024року у справі № 553/449/20 , Верховний Суд вказав, що «…сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини».
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня2008 року у справі «Савіни проти України»).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, відсутності рішення комісії з питань захисту прав дитини , запрошення на засідання відповідачки для з'ясування та перевірки стану виконання батьківських обов'язків і умов проживання дітей , з огляду на те, що відповідач змінила свою поведінку та ставлення у кращу сторону, виходячи з пояснень відповідача та її дітей , суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-
У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , 3 особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради , Орган опіки та піклування Мереф'янської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін: позивач- ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач- ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );
3 особа- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради ( ЄДРПОУ 26489104, м.Харків, вул. Чернишевська, 55);
-Орган опіки та піклування Мереф'янської міської ради Харківської області ( ЄДРПОУ 04058692, м.Мерефа Харківського району Харківської області, вул. Дніпровська, 213).
Повне судове рішення складено 29.07.2024.
СУДДЯ -