Справа № 638/13197/24
Провадження № 2/638/5216/24
26 липня 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвірюк Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління національної поліції у м.Києві, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування арешту майна та повернення вилученого майна, -
встановив:
Адвокат Смілянський Ярослав Геннадійович звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Національної поліції України, Головного управління національної поліції у м.Києві, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить скасувати арешт, накладений на майно постановою від 16 квітня 2008 року та постановою від 21.05.2008 року, у тому числі скасувати арешт на все майно.
Перевіривши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
За загальним правилом відповідно до ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань..
Разом із цим частина 2 статті 30 ЦПК України встановлює правила щодо виключної підсудності справ, згідно з якою позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність згідно з п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року ВССУ № 3 встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст.114 ЦПК). Згідно з положеннями ст.181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивачем заявлені позовні про скасування арешту, накладеного на майно постановою від 16 квітня 2008 року та постановою від 21.05.2008 року, у тому числі скасування арешту на все його майно.
З наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №385596928 від 04.07.2024 року вбачається, що основна частина нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , знаходиться у Київському районі міста Харкова.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний позов не підсудний Дзержинському районному суду м.Харкова.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 31, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління національної поліції у м.Києві, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування арешту майна та повернення вилученого майна - передати на розгляд до Київського районного суду м.Харкова.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Д.В.Цвірюк