Справа № 638/11530/24
Провадження № 1-кп/638/1656/24
Іменем України
27 червня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, не заміжньої, стрільця-санітара третього піхотного відділення третього піхотного взводу третьої піхотної роти, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 303 КК України, -
встановив:
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт за № 12023220000001367 від 27.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.
27 червня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 , в якому прокурор просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, та визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Метою продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення;
3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі на тих, що не допитані в ході досудового розслідування;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Прокурор вважає, що вказані ризики не зменшились та мають місце і по теперішній час.
Також підставою для продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України.
У зв'язку з чим, прокурор просить продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
Обвинувачена та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили нічний домашній арешт.
Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст.303 КК України, та є тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.303 КК України, суд вважає, що продовження відносно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 25 серпня 2024 року.
Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Тому суд визначає заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 314, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 25 серпня 2024 року.
Визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, призначення платежу - застава згідно КПК по справі № 638/11530/24 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження запобіжного заходу (Дзержинський районний суд м. Харкова).
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави обвинувачену з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5ст.194 КПК України покласти на обвинувачену наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) не спілкуватися зі свідками; 5) здати на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на в'їзд та виїзд з України.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1