Справа № 572/2392/24
1-кп/572/457/24
29 липня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження №1-кп/457/24/572/2392/24 (12024186200000089) про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не одруженої, працюючої працівником ФОП ОСОБА_7 , раніше не судимої,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-
ОСОБА_5 30 березня 2024 року близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи на території подвір'я, розташованого по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, тримаючи в правій руці скляну з металевим обідком круглої форми кришку від каструлі, яку умисно, протиправно жбурнула в область голови потерпілої ОСОБА_4 , чим спричинила останній тілесне ушкодження у вигляді забойної рани та поверхневого осадження лівої лобної ділянки із синцями-напливниками повік обох очей, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В суді обвинувачена ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованого злочину визнала повністю, щодо обставин, зазначених у обвинувальному акті не заперечує, підтвердила, що дійсно в час та місці, вказаних в обвинувальному акті, під час суперечки із потерпілою, яка відбулась на подвір'ї житлового будинку, в якому вони проживають, кинула у бік останньої кришку, яку під час суперечки тримала у руках, заподіявши ОСОБА_4 вказані в обвинуваченні тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 вказує, що її дії були спровоковані поведінкою самої потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_4 в ході судового провадження підтвердила вказані вище обставини, пояснила, що між нею та обвинуваченою відбувся конфлікт з приводу брудної води, яку вона виливала у невеликій кількості поряд із насосом обвинуваченої. На зауваження, яке їй з цього приводу зробила ОСОБА_5 , потерпіла набрала більшу кількість води, яку повторно вилила на те саме місце. Крім цього ОСОБА_4 не заперечує, що у неї із ОСОБА_5 існують неприязні відносини. Потерпіла вказує, що внаслідок отриманого удару їй було завдано тілесне ушкодження, з приводу якого вона зверталась до медичного закладу. Потерпіла вважає, що негативні наслідки від отриманої травми існують і на даний час.
Заслухавши пояснення обвинуваченої, потерпілої, дослідивши інші докази, надані стороною обвинувачення, які, відповідно до ст.ст.85,86 КПК України визнаються судом належними та допустимими, суд вважає доведеною винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого діяння.
Наданий суду витяг із ЄРДР, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01 квітня 2024 року та рапорт про зареєстроване повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, доводять, що цього ж числа до Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області надійшла та зареєстрована заява ОСОБА_4 про заподіяння останній ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, що мало місце 30 березня 2024 року на подвір'ї по АДРЕСА_2 (а.к.п.1,9,10).
Покази потерпілої не суперечать даним, отриманим під час проведеного із нею слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_4 детально розказала та продемонструвала обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень обвинуваченою (а.к.п.17-20, 45-47, 48-5-).
Крім цього, під час слідчого експерименту, який було проведено в ході досудового слідства із свідком ОСОБА_8 , остання підтвердила, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримала саме від ОСОБА_9 в ході суперечки, яка відбувалась між ними. Так, свідок продемонструвала - яким саме чином ОСОБА_9 кинула кришку в бік ОСОБА_4 та яким чином поцілила в область голови останньої (а.к.п.39-42).
Вказані обставини підтвердила під час слідчого експерименту і сама обвинувачена (а.к.п.60-62).
Із висновку експерта №83+медичні документи від 03 квітня 2024 року, проведеної у даному кримінальному провадженні судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_4 , встановлено, що остання зверталась за медичною допомогою в КНП «Сарненська ЦРЛ» СМР травмпункт 30 березня 2024 року, діагноз : забійна рана лоба зліва. З 30 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року зверталась за медичною допомогою до лікарів КНП «Сарненська ЦРП», діагноз : забійна рана лоба зліва, садно лобної ділянки, г.бронхіт.
Таким чином, при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 мало місце тілесне ушкодження (комплекс ушкоджень) у вигляді : забійної рани та поверхневого осадження лівої лобової ділянки із синцями - напливниками повік обох очей.
Вказане ушкодження (комплекс ушкоджень) виникло внаслідок одномоментної травматичної дії твердим предметом (за механізмом його заподіяння - удар-стиснення-тертя; заподіяння ушкодження внаслідок «ударно-стискуючої» дії ребром каструльної кришки кулінарно-побутового призначення, з урахуванням наявного характеру рани, не виключається.
Сукупність (комплекс) ушкоджень, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (понад 6, не більше 21 доби).
Термін заподіяння такого тілесного ушкодження може відповідати 30 березня 2024 року (а.к.п.21-27).
Таким чином, з огляду на досліджені судом докази, які не є суперечливими, узгоджуються між собою, суд вважає доведеною винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального проступку.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
По місцю проживання Сарненською міською радою ОСОБА_5 характеризується як особа, скарг та заяв, а також матеріалів про адміністративні правопорушення до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сарненської міської ради, відносно якої не надходило.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину (одночасно судом не враховуються вказана в обвинувальному акті, така обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченої, як щире каяття, оскільки вона не знайшла підтвердження в ході судового провадження).
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої відповідно до ст.67 КК України, як в ході досудового, так і в ході судового провадження не встановлено.
Суд, враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, наявність обставини, що пом'якшує покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання - вважає, що слід призначити їй покарання у межах, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин - у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.
В межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.128 КПК України, заявлено у даному кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до поданої позовної заяви потерпіла простить стягнути на її користь з обвинуваченої 4 738 грн. 37 коп. матеріальної та 35 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. В подальшому потерпіла збільшила вимоги в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, мотивуючи свою позицію тим, що витрати на лікування збільшились - просить стягнути на її користь з обвинуваченої 4949 грн. 18 коп.
В судовому засіданні потерпіла заявлені вимоги підтримала повністю, обвинувачена позов не визнала повністю, оскільки не має коштів на відшкодування вказаних у позовній заяві вимог.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В ході розгляду даного кримінального провадження встановлено, що потерпілій дійсно було завдано шкоду внаслідок неправомірних дій обвинуваченої, яка полягає у певних душевних стражданнях, які потерпіла отримала внаслідок заподіяння їй тілесних ушкоджень, з приводу яких вона мала звертатись до медичного закладу, в подальшому проходити косметичну процедуру з метою усунення рубцевої деформації шкіри обличчя, внаслідок чого зазнала також фізичного болю.
В обґрунтування розміру суми відшкодування моральної шкоди, заявленої потерпілою стороною ОСОБА_4 посилалась на певні моральні страждання, які їй були заподіяні через почуття образи з боку обвинуваченої, яка є її сусідкою і якій вона неодноразово приходила на допомогу, крім цього свою вимогу потерпіла обґрунтовує необхідністю лікування та отриманим від цього певним дискомфортом, а також на наявність негативних наслідків, які тривають і на даний час.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім цього, потерпіла просить стягнути з обвинуваченої понесені нею витрати на лікування.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Із досліджених судом квитанцій, наданих потерпілою до позовної заяви, встановлено, що відповідно до призначень, вказаних у довідці №1356, виданої травмпунктом КНП «Сарннська ЦРЛ» 30 березня 2024 року та лікарем-травматологом при зверненні на прийом (потерпілій були призначені ліки : ібупрофен, декспо, пантопразол та сертидаза), останньою було придбано : ібупрофен вартістю 432 грн. 46 коп., згідно із квитанцією від 30 березня 2024 року.
Крім цього, відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 13 червня 2024 року ОСОБА_4 зверталась до ТОВ «Алхімія краси та здоров'я» з приводу усунення рубцевої деформації шкірних покривів лобної ділянки обличчя, внаслідок чого нею було сплачено 500 грн. за консультацію лікаря та 400 грн. за проведення самої процедури, що доводиться квитанцією від 13 червня 2024 року.
Суд вважає, що підлягають стягненню також витрати на проїзд до м.Рівне, відповідно до наданих потерпілою проїзних документів, оскільки дата проїзду до м.Рівне, де розташовано ТОВ «Алхімія краси та здоров'я» та у зворотному напрямку, відповідає даті проведення вказаної вище корекції.
Також є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з обвинуваченої на її користь 262 грн., витрачених відповідно до квитанції від 13 червня 2024 року на придбання хлоргексидину, пантенолу та сонцезахисного крему, оскільки саме ці засоби рекомендовані до застосування після проведеної потерпілій корекції рубцевої деформації шкірних покривів лобної ділянки обличчя.
Отже, позов ОСОБА_4 в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення - на суму 1554 грн. 26 коп.
В іншій частині позов судом вважається необґрунтованим, так як ліки, придбані потерпілою згідно із наданою рештою квитанцій, не призначались їй при відвідуванні травмпункту та на наступний день лікарем-травматологом, вказані засоби є лікарськими засобами при лікуванні захворювання очей, неврологічних захворювань та захворювань шлунково-кишкового тракту. Доказів того, що вказані захворювання є наслідком отриманої потерпілою травми голови за обставин, вказаних в обвинувальному акті, судом в ході судового провадження не здобуто.
Будь-яких належних та допустимих доказів більш тривалого лікування та необхідності подальшого обстеження та лікування саме внаслідок отриманого потерпілою 30 березня 2024 року тілесного ушкодження, останньою надано суду не було.
Таким чином, оскільки судом встановлено факт порушення законних прав потерпілої внаслідок протиправних дій обвинуваченої - позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення частково - в межах доведених матеріальних витрат, понесених на лікування.
При визначенні розміру моральної шкоди, яку слід стягнути з винної сторони, суд враховує, що потерпілій було завдано фізичного болю, внаслідок чого остання була змушена звертатись до медичного закладу, нести з цього приводу певні психоемоційні навантаження, пов'язані із переживаннями за своє здоровя, можливі негативні наслідки від отриманої травми, однак, враховуючи тривалість лікування, яка підтверджується наданими суду медичними документами, з огляду на поведінку потерпілої під час конфлікту, внаслідок якого і були заподіяні їй тілесні ушкодження, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, слід визначити розмір стягнення у відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій - у розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 грн.
Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жительки АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жительки АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) - 1554 грн. 26 коп. у відшкодування матеріальної та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового розгляду можуть отримати копію вироку в суді.
Суддя