Справа № 541/2660/24
Номер провадження3/541/1012/2024
29 липня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, РНОКПП не встановлено,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.07.2024 року близько 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ображала нецензурною лайкою свого чоловіка ОСОБА_2 , чим могла завдати шкоду його психічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину в скоєнні адміністративного правопорушення визнала, щиро розкаювалася у вчиненому, просила суворо не карати та не накладати адміністративне стягнення, та не заперечувала обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, який набрав чинності 07.01.2018 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 150762 від 17.07.2024 року (а. с. 1), копією рапорту помічника чергового Миргородського районного відділення поліції ГУНП в Полтавській області Москаленка А.В. від 17.07.2024 року (а. с. 2), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.07.2024 року (а. с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 17.07.2024 року (а. с. 4, 5), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.07.2024 року (а. с. 6), які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалами справи в їх сукупності.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вина останньої доведена в судовому засіданні на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а тому вона повинна нести відповідальність передбачену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставиною, що пом'якшує відповідальність суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення судом не встановлено.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке вчинила особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення чи адміністративного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Вирішення питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , проаналізувавши матеріали та документи, що маються в справі, беручи до уваги, що ОСОБА_1 звинувачують лише у тому, що вона 17.07.2024 року ображала нецензурною лайкою свого чоловіка ОСОБА_2 , враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, щире розкаяння у вчиненому, обставини вчинення правопорушення та відсутність від вчиненого правопорушення наслідків, які б становили велику суспільну небезпеку, не завдання значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, суд вважає, що скоєне нею адміністративне правопорушення в даному випадку за своєю суттю є незначним і зважаючи на малозначність вчиненого конкретного (саме в межах розгляду даної адміністративної справи) адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності, застосувавши ст. 22 КУпАП України, обмежившись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
У зв'язку із звільненням від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 40-1, 173-2, 221, 268, 283, 284, 291, 294 КпАП України, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Морозовська