Справа 524/10022/23
Провадження № 2-а/524/38/24
22 липня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., секретаря судового засідання - Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа Батальйон патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1109660 від 12.12.2023, ухвалив таке рішення.
Позов було обґрунтовано тим, що 12.12.2023 відносно позивача була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1109660 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. З постановою він не погоджується, оскільки ПДР України він не порушував через те, що рухався в крайній лівій смузі з метою здійснення повороту ліворуч. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор не надав йому можливість користатись правничою допомогою, а також обмежився формальним складанням постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні 28.05.2024 позивач підтримав позов та просив його задовольнити. Зазначив, що ПДР України він не порушував. .
Відповідач та третя особа проти задоволення позову заперечували. Оскаржувану постанову вважали законною та обґрунтованою. Просили врахувати, що порушення позивачем ПДР України зафіксовано на бодікамеру. Під час розгляду справи позивач не заявляв клопотання про надання йому можливості скористатись правничою допомогою.
В судовому засіданні 28.05.2024 представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві.
12.12.2023 інспектор Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Третяк І.Р. прийняв постанову серії ЕНА №1109660 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В постанові зазначено, що 12.12.2023 о 01:28 за адресою м.Кременчук, просп. Свободи, 6 водій керував тз в крайній лівій смузі без мети повороту, коли права крайня смуга була вільна, чим порушив п.11.5 ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із п. 11.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
В п. 10.4 ПДР України визначено, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно із ч. 1, 7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд відзначає, що для належного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно: 1) встановити факт порушення; 2) дотриматись процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи наведені сторонами доводи щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд відзначає наступне.
В судовому засіданні та на відеозаписі, здійсненому нагрудною камерою інспектора позивач зазначив, про те, що ПДР України він не порушував, оскільки ПДР України не забороняють рухатись у крайній лівій смузі, а також він мав намір здійснити поворот ліворуч.
Суд приймає до уваги те, що факт руху позивача у крайній лівій смузі при вільній правій зафіксовано нагрудною камерою інспектора. Крім того, суд приймає до уваги відсутність доказів наміру подальшого повороту ліворуч з огляду на те, що на відеозаписі зафіксовано відсутність перехресть.
З цих підстав, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що ПДР України він не порушував.
Щодо доводів позивача з приводу порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, на відеозаписі зафіксовано, що позивач надав усні пояснення з приводу вчинення правопорушення. Також на відеозаписі зафіксовано те, що позивач скористався правничою допомогою.
З цих підстав, суд вважає, що права позивача, як особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності не були порушені.
Отже з огляду на відсутність відомостей, які б виключали відповідальність позивача та приймаючи до уваги правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд відмовляє у задоволенні позову.
Судові витрати суд покладає на позивача.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ