Справа 524/1688/23
Провадження № 2/524/263/24
23 липня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 23959,30 грн, ухвалив таке рішення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.12.2019 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №8836312 за умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 10000 грн строком на 30 днів. 03.04.2017 укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов яких ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло право вимоги до відповідача. Своїх зобов'язань відповідач не виконав.
Відповідач надіслав суду відзив в якому зазначив, що договір він не підписував та коштів не отримував. Просив врахувати, що відповідно до змісту позову договори позики було укладено через 2 роки після відступлення прав вимоги. Звертав увагу на пропуск позивачем позовної давності. Зазначив, що позивач не долучив до позову докази, які б підтверджували отримання ним одноразового ідентифікатора. В додаткових поясненнях вказав, що з отриманої судом інформації від АТ КБ «Приватбанк» не можливо встановити, ким були перераховані кошти. Вважає, що якщо б ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" перерахувало певну суму коштів, то у призначенні платежу повинно бути зазначено відправника коштів, а саме ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів", як і підстави для такого перерахування. Просив врахувати, що в матеріалах справи відсутні докази ідентифікації Відповідача, як і відсутні докази отримання останнім коштів від «первісного кредитора»
16 червня 2023 року, 06 листопада 2023 року, 17 січня 2024 року, 04 червня 2024 року судом постановлені ухвали про витребування доказів.
03.04.2017 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №03042017.
За умовами договору Первісний кредитор(Клієнт) зобов'язується відступити Новому кредитору(Фактору) Права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Новий кредитор(Фактор) зобов'язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
В п.1.4 Договору факторингу №03042017 визначено, що «право вимоги» означає всі права Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
28.12.2017 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №3042017 від 03.04.2017 якою внесено зміни до п.8.2 та викладено його в такій редакції: «Строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2017. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строк дії Договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу про намір розірвання Договору, Договір продовжується на період по 31.12.2018(включно), а в подальшому на кожен наступний календарний рік.
11.06.2020 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було підписано Реєстр прав вимог №103 за яким передано право вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 за договором від 27.12.2019 в сумі 19800 грн.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) , який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закон № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
В ч.1 ст.256, 257, 264, ч. 3,4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитні відносини передбачають наявність певних зобов'язань між сторонами, зокрема обов'язку кредитора надати кошти, а позичальника - повернути кошти та сплатити проценти.
Щодо заперечень відповідача з приводу часу укладення договору позики та договору факторингу.
Суд приймає до уваги те, що договір факторингу між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений 03.04.2017, а спірний договір позики - 27.12.2019. Разом із тим, суд приймає до уваги те, що відповідно до змісту додаткової угоди від 28.12.2017 строк дії договору факторингу визначений сторонами автоматично пролонгується, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу про намір розірвання договору. В свою чергу відповідно до п 1.4 Договору факторингу 03042017 правом вимоги за договором також вважається права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
З цих підстав, суд вважає, що договір факторингу 03042017 передбачає його дію на майбутнє, а тому на переконання суду до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за договором позики від 27.12.2019.
Щодо доводів сторін з приводу укладення договору та ідентифікації позичальника.
З матеріалів справи вбачається, що договір позики №8836312 від 27.12.2019 було підписано одноразовим ідентифікатором «14EqVYxCih», який було направлено на електронну адресу позичальника, яка була зазначена при оформленні заявки. Вказані обставини підтверджується довідкою ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відомостями з програмного комплексу(а.с.141)
Крім того, факт укладення договору та виконання ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» свого обов'язку з надання коштів в сумі 10000 грн також підтверджується довідкою ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та інформацією АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якої 27.12.2019 на платіжну картку відповідача - ОСОБА_1 здійснено переказ коштів в сумі 10000 грн, що відповідає умовам договору.
Доказів, які б підтверджували заперечення відповідача з приводу того, що він не підписував договір, суду надано не було.
З цих підстав суд вважає необґрунтованими доводи відповідача та його представника з приводу того, що договір не було укладено.
Приймаючи до уваги відсутність доказів належного виконання зобов'язання з повернення коштів та сплати відсотків, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача.
Разом із тим, суд не може погодитись із розміром нарахованих позивачем відсотків, з таких підстав.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Крім того, в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Із змісту договору позики №8836312 від 27.12.2019 вбачається, що сторони договору погодили строк кредитування - 30днів до 26.01.2020 із сплатою відсотків - 0,80% в день(акційні); 1,60%(фіксовані); 2,7% - на прострочену позику у день.
При тлумаченні умови «на прострочену позику у день» суд дійшов висновку, що вказана умова не свідчить про те, що сторони однозначно погодили розмір відсотків, які міри відповідальності, а тому застосовуючи принцип contra proferentem, суд тлумачить вказану умову на користь позичальника. Також суд приймає до уваги те, що відомості про підписання позичальником паспорту споживчого кредиту відсутні.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що із відповідача на користь позивача підлягають стягненню позика в сумі 10000 грн та нараховані відсотки за користування нею в межах строку кредитування в розмірі 2400 грн.
Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 3% річних та індексу інфляції, однак з урахуванням зменшення суми основного боргу, суд вважає за можливе здійснити власний розрахунок за вказаними вимогами.
Відтак сума 3% річних за заявлений позивачем період становить 634,38 грн та обрахована таким чином:
з 11/06/2020 до 31/12/2020 12 400,00 x 3 % x 204 : 366 : 100204207,34 грн.
з 01/01/2021 до 23/02/2022 12 400,00 x 3 % x 419 : 365 : 100419427,04 грн.
Сума інфляційного збільшення боргу становить 2 122,84 грн та обрахована таким чином:
IIc (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.17119713= 12 400,00 x 1.17119713 - 12 400,00
Відтак, суд частково задовольняє позов та стягує із відповідача на користь позивача суму боргу в сумі 10000 грн, відсотки 2400 грн, 3 % річних в сумі 634,38 грн, інфляційного збільшення боргу в сумі 2 122,84 грн, а всього 15157,22 грн, що становить 63.26%.
Щодо доводів відповідача з приводу пропуску позивачем строків позовної давності.
Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки. Строк кредитування, відповідно до умов договору, сплив в січні 2020 року. Із позовом ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулось 15.03.2023.
Однак, відповідно до п.12,19 Розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
В п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановляє : установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
З огляду на те, що карантин було введено з 12 березня 2020 року, то позивач не пропустив позовну давність. оскільки дія норми ст.257 ЦК України була продовжена на час встановлення карантину.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1697,90 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3163 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а всього 4860,90 грн.
Враховуючи те, що позов судом задоволено частково суд стягує із позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу в сумі 1837 грн, пропорційно розміру вимог, в задоволені яких суд відмовив - 36,74%.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, 04071, Україна, місто Київ, вулиця Набережно-лугова, будинок, 8) заборгованість в сумі 15157,22 грн та судові витрати в сумі 4860,90 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, 04071, Україна, місто Київ, вулиця Набережно-лугова, будинок, 8) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 1837 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ