Провадження № 11-сс/4823/307/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
26 липня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
законного представника - ОСОБА_9
підозрюваного - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 липня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_12 та застосовано запобіжний захід до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на строк до 01 вересня 2024 року, без визначення розміру застави. Слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, і за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_11 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 апеляційну скаргу, в якій просив змінити ухвалу слідчого судді та обрати його підзахисному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування. Посилається на недостатню обґрунтованість підозри, відсутність доказів, які підтверджують заявлені стороною обвинувачення ризики, та неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків. Неможливість застосування до ОСОБА_10 застави є необґрунтованою, оскільки з урахуванням вимог п.3 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя у цьому кримінальному провадженні має право застосувати заставу у певному розмірі, яка може бути внесена законними представниками - батьками підозрюваного. Зазначає, що слідчий суддя не врахував незадовільний стан здоров'я його підзахисного, який потребує обстеження, також те, що він проживає з бабусею похилого віку та допомагає у здійсненні догляду за хворим родичем - інвалідом І групи. ОСОБА_10 є неповнолітнім, учнем загальноосвітньої школи №12 м. Чернігова, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_10 , його захисників та законного представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що 30 червня 2024 року до ЄРДР за №12024270340002064 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
04.07.2024 ОСОБА_10 був затриманий в порядку п.6 ч.1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_13 .
04.07.2024 ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Повідомивши ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальні правопорушення, за які Кримінальним кодексом України передбачене покарання, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Отже, твердження апелянта про необґрунтованість підозри є безпідставним, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_10 міг вчинити кримінальне правопорушення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Згідно з вимогами ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вимог ст.ст.178, 194 КПК України, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі матиме реальну можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, які є його друзями і йому відоме їх місце проживання; іншим чином перешкодити кримінальному провадженню - може знищити або сховати знаряддя вчинення кримінального правопорушення (ножа), місцезнаходження якого до цього часу не встановлено; даних про особу підозрюваного, його молодий вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, що він раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався; дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, так як інший запобіжний захід не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Крім того, всі наведені апелянтом обставини та дані про особу підозрюваного були предметом розгляду слідчим суддею, який не знайшов їх такими, що гарантують належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 у разі обрання іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу.
Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі - Браво проти Італії» вказала, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме: встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягнення цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступний стадії процесу кримінального розслідування.
Доводи захисників про те, що через стан свого здоров'я ОСОБА_10 не може утримуватися в слідчому ізоляторі, оскільки він обмежений у наданні медичної допомоги, не є підставою для обрання підозрюваному більш м'якого виду запобіжного заходу.
Крім того, у разі погіршення стану здоров'я та за відсутності можливості проведення лікування в умовах медичної частини слідчого ізолятора підозрюваний може бути направлений до лікувальних закладів міста Чернігова.
За змістом ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відтак, слідчим суддею, при застосуванні підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, обґрунтовано не визначений розмір застави.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2024 року щодо ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4