Рішення
Іменем України
19 липня 2024 року місто Чернігів
Справа №751/2460/21
Провадження №2/751/610/24
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Пилипович А. Я., Чвірова О.О., Бобровник Н.В., Деркач О.М., Клименко К.Є.
учасники справи:
позивач - неповнолітній ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2
відповідачі - Чернігівська міська рада, ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області
треті особи - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5
представник позивача - ОСОБА_6
представник відповідача Чернігівської міської ради - Гакал Юлія Сергіївна, ОСОБА_7
представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом неповнолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи: Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
Неповнолітній ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання недійсним рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність безоплатно ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); скасування державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:010:0717 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки (т.1 а.с.1-6).
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що йому в порядку спадкування належить 21/75 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Власником 13/25 частин у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 . Вказаний житловий будинок станом на 1987 рік був об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Рішенням Нарсуда Новозаводського району від 16 квітня 1987 року був поділений в натурі між подружжям відповідно до часток 13/25 та 12/25. Цим же рішенням суду була поділена і земельна ділянка - по 306 кв.м кожному. Зазначає, що всі співвласники житлового будинку з господарськими спорудами мали і мають право на користування земельною ділянкою, на якій розташований даний об'єкт нерухомості в обсягах і межах, визначених вищевказаним рішенням від 16 квітня 1987 року. Втім, користуючись нагодою, що неповнолітній співвласник не проживав в даному будинку, відповідач ОСОБА_3 захватив частину земельної ділянки, право на користування якою у нього не було, змінив межі земельної ділянки, що знаходилась у його правомірному користуванні і подав до Чернігівської міської ради розроблений, за його заявою та за визначеними ним вихідними даними, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Рішенням Чернігівської міської ради №40/VІІ-11 від 21 березня 2019 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність безоплатно ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , площею 0,0321 га (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717). Вважає, що дане рішення є незаконним.
ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи, пояснення учасників справи в судовому засіданні.
Новозаводський районний суд ухвалою від 19 квітня 2021 року прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У встановлений строк Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області подало відзив (т.1 а.с.82-83), де зазначив. що не може бути відповідачем у справі, адже у спорах про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності, право користування земельними ділянками визначення відповідачем управління Держгеокадастру потребує зазначення обставин порушення останнім прав позивачів та нормативного обґрунтування протиправності дій відповідача. Право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» без оформлення державних актів. Отже належним відповідачем у справі є Чернігівська міська рада.
Також Чернігівська міська рада подала відзив (т.1 а.с.85-89), відповідно якого просили відмовити у задоволенні позову. Представником зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розроблений сертифікованим інженером землевпорядником у відповідності норм чинного законодавства. Позивач посилається на рішення нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 року відповідно до якого спірна земельна ділянка розділена між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 по 306 кв. м кожному. У даній конфігурації земельна ділянка не була оформлена, а нові набувачі права власності на будинок, за власною згодою встановили та погодили межі ОСОБА_3 . Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Представник позивача, отримавши відзив Чернігівської міської ради, подала відповідь на відзив (т.1 а.с.143-144), де зазначила, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 для користування були сформовані відповідно до діючих норм земельного законодавства станом на 1987р. - відповідно до рішення суду, яке обов'язкове для виконання. Станом на період передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки володільцями житлового будинку крім ОСОБА_3 були ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та неповнолітній ОСОБА_1 , а тому саме з ними потрібно було узгоджувати межі земельної ділянки.
Ухвалою суду від 11.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача доповнив, що рішення нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 року щодо земельної ділянки не було виконано реально. Приватизація земельної ділянки відбулась відповідно фактичного порядку користування земельної ділянки. Акт погодження меж земельної ділянки підписаний суміжними землекористувачами.
Представник відповідача Чернігівської міської ради у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
Протокольною ухвалою суду від 13.06.2024 у судовому засіданні оголошено перерву.
Також ухвалою суду від 01.07.2024 у справі продовжено перерву.
Після перерви сторони у судове засідання не прибули. Від представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 надійшли заяви про продовження розгляду справи без їх участі.
Представники відповідача Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та представник третьої особи - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради та третя особа у судове засідання не прибули, про день, час та місце його проведення повідомлені належним чином, у матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України ухвалив продовжити розгляд справи без участі учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України після перерви фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Рішенням Народного суду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року вирішено поділити майно подружжя, а саме: виділити ОСОБА_9 12/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 - 13/25 частин вказаного будинку. Цим же рішенням суду була поділена земельна ділянка - по 306 кв.м кожному (т.1 а.с.23-24).
На підставі вказаного рішення 14.04.1988 видано виконавчий лист (а.с.26 справи №2-456), який повернутий до суду у зв'язку з його виконанням, що підтверджується записом на ньому: «26.04.1988 проведено розподіл земельної ділянки» (а.с.26 справи №2-456).
Після смерті ОСОБА_9 спадщину на 12/25 частин житлового будинку прийняв його син ОСОБА_13 , але своїх спадкових прав не оформив.
Після смерті ОСОБА_13 спадщину в рівних частинах, по 12/75, прийняли його дружина - ОСОБА_11 та діти - ОСОБА_12 та ОСОБА_14 .
У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_12 .
Також ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_11 , з 15.01.2019 проживала і була зареєстрована в Чернігівському геріатричному пансіонаті по день смерті (т.1 а.с.155, 159).
Згідно рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 186 від 26 вересня 2016 року ОСОБА_2 було призначено опікуном над ОСОБА_1 (т.1 а.с.12).
Відповідно рішення виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 234 від 28 листопада 2016 року неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав статус дитини-сироти (т.1 а.с.11).
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 червня 2018 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на 6/75 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_14 (т.1 а.с. 13-16).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігові від 03.09.2020 також визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.17-22).
Власником 13/25 частин житлового будинку на АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20.12.2006 є ОСОБА_3 (т.1 а.с.97, т.2 а.с. 62).
Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 01.09.2008 виготовлено технічний паспорт (т.1 а.с.98-106).
19.08.2011 ОСОБА_3 звертався до Чернігівської міської ради із заявою про передачу безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0321 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.92).
Рішенням Чернігівської міської ради 10/VII-19 від 11.08.2016 надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.93).
За заявою ОСОБА_3 , на підставі указаного рішення міської ради, ФОП ОСОБА_16 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0321 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.94-116).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) 27.03.2019 зареєстровано за ОСОБА_3 - відповідачем у справі (т.1 а.с.42, т.2 а.с.63). Підставою для реєстрації був витяг із рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність безоплатно земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0321 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1 а.с.43). Вказані відомості також зазначені в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку (т.1 а.с.44-45).
За клопотанням позивача у справі призначено земельно - технічну експертизу, за результатами якої складено висновок №41-21 від 11.12.2023, у якому зазначено, що фактичні межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_3 , не відповідають межам земельної ділянки кадастрового номеру 7410100000:01:010:0717, відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто фактичні межі встановлені на місцевості не відповідають межам земельної ділянки кадастрового номеру 7410100000:01:010:0717, відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Площа земельної ділянки АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_3 , становить 0,0318 га (318 кв.м), що менше площі 0,0321 га (321 кв.м) відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на 0,0003 га (3 кв.м). При проведені накладання розмірів земельної ділянки, які вказані на плані земельної ділянки згідно рішення нарсуду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року на збірний кадастровий план земельної ділянки, встановлено, що межі, конфігурація та площа земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 74110100000:01:010:0717 не відповідають площі, межам та конфігурації земельної ділянки, виділеної для співвласника відповідної частини житлового будинку (наразі ОСОБА_3 ) рішенням нарсуду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року. Частина земельної ділянки площею 0,0046 га (46 кв.м), площею 0,47 кв.м, що була виділена рішенням нарсуду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року іншому співвласнику житлового будинку була передана у власність ОСОБА_3 (т.1 а.с.203-236).
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_11 є її сестрою. У 2017 році ОСОБА_3 прийшов до її сестри з приводу приватизації земельної ділянки. Потім ОСОБА_11 підписувала документи про приватизацію. Претензій будь-яких у неї не було. В геріатричному пансіонаті вона почала проживала близько двох років до дня смерті, а до цього жила на АДРЕСА_1 . Психічними розладами вона не страждала. Після смерті сестри вона приходила в будинок АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_19 показав, що проживає в будинку АДРЕСА_3 , який межує з земельною ділянкою АДРЕСА_1 . Між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 був встановлений порядок користування земельною ділянкою, який не змінювався після приватизації земельної ділянки відповідачем ОСОБА_3
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
В силу чч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічна позиція закріплена в ст. 377 ЦК України.
У відповідності до ст.90 Земельного кодексу Української РСР (чинного до 01.01.1992) на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.
При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.
Відповідно до ч.1 ст.91 Земельного кодексу Української РСР особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.
Згідно із ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані також не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також, дотримуватися правил добросусідства.
В силу ч.3 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно до пп. «б», «в» ч. 1 ст. 81 ЗК України у редакції, що діяла протягом всього періоду тривання спірних правовідносин, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 116 цього ж Кодексу, набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб .
Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.
Згідно із положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В силу ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, закон покладає обов'язок на орган місцевого самоврядування при прийнятті будь-якого рішення діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені законодавством України.
Доводи відповідача ОСОБА_3 та його представника стосовно того, що рішення Народного суду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року щодо спірної земельної ділянки не виконувалось спростовується виконавчим документом (а.с.26 справи №2-456), відповідно до якого рішення суду виконано, 26.04.1988 проведено розподіл земельної ділянки.
Висновком земельно - технічної експертизи №41-21 від 11.12.2023 підтверджено не відповідність меж спірної земельної ділянки кадастрового номеру 7410100000:01:010:0717, проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; не відповідність площі, межам та конфігурації земельної ділянки, виділеної для співвласника відповідної частини житлового будинку (наразі ОСОБА_3 ) рішенням нарсуду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року, зокрема: частина земельної ділянки площею 0,0046 га (46 кв.м), площею 0,47 кв.м, що була виділена рішенням нарсуду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року іншому співвласнику житлового будинку була передана у власність ОСОБА_3 .
Зазначений висновок відповідачами ОСОБА_3 та Чернігівською міською радою не спростований.
У справі відсутні докази правомірного вилучення чи припинення права користування частиною земельної ділянки площею 0,47 кв.м, що була виділена рішенням нарсуду Новозаводського району від 16 квітня 1987 року іншому співвласнику житлового будинку, до моменту передання її у власність відповідача ОСОБА_3 . Тобто останнім здійснено приватизацію частини земельної ділянки, що в той момент перебувала у правомірному користуванні спадкодавця позивача.
Сам по собі факт погодження сторонами меж належних їм земельних ділянок при виготовленні технічної документації із землеустрою на них (т.1 а.с.109) не свідчить про відсутність порушення прав позивача з підстав та причин, що вже описано вище.
Отже оспорюване рішення Чернігівської міської ради є незаконним, оскільки до складу земельної ділянки, що передана у власність відповідача згідно з цим рішенням, входить частина земельної ділянки, що перебувала у правомірному користуванні позивача та не була в нього вилучена чи припинено право користування у встановленому законом порядку.
З врахуванням викладеного, керуючись верховенством права, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність безоплатно ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та скасування державної реєстрації вищевказаної земельної ділянки, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.
В той же час в частині вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області слід відмовити, виходячи із такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-V, Державний земельний кадастр - єдина державка геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Абзацом першим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» №3613-VІ передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державний кадастровий реєстратор у своїй діяльності керується Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про Державний земельний кадастр», указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Держгеокадастру України, Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області та іншими нормативно-правовими актами.
Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (ч. 4 ст. 9 Закону № 3613-VІ).
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
Отже, якщо брати до уваги факти вчинення реєстрації земельної ділянки та скасування такої реєстрації в базі даних ДЗК, то її проводять державні кадастрові реєстратори, які є посадовими особами органу владних повноважень, на яких чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей, а не Головне управління Держгеокадастру.
Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області жодних дій стосовно передачі у власність спірної земельної ділянки не вчинялося; реєстрація земельної ділянки проводилась на підставі Закону України «Про Державний земельний кадастр», технічної документації, яку виготовляв відповідний розробник, та рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019 року.
Отже, Державний кадастровий реєстратор ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, здійснивши державну реєстрацію земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_3 .
Відтак в частині вимог до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач відповідно положень п. 14 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 811 грн 60 коп (за дві вимоги немайнового характеру) в дольовому порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.21, 377 ЦК України, ст.ст. 79-1, 81, 90-91, 106, 116, 116, 120, 122, 125, 152, 158 ЗК України, суд,-
Вирішив:
Позовні вимоги неповнолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Чернігівської міської ради, треті особи: Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.
Визнати незаконним рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність безоплатно ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Скасувати державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:010:0717 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.
У задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/2203106, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Стягнути з Чернігівської міської ради судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп на користь держави (ГУК у м. Києві/м. Київ/2203106, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 29.07.2024.
Позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Чернігівська міська рада (місцезнаходження: вул. Магістратська, буд.7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34339125)
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (місцезнаходження: просп.. Миру, буд.14 м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39764881)
Третя особа - Управління (Служба) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд.19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649710)
Третя особа - ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_6 )
Суддя Н. В. Маслюк