Справа № 740/8095/23
Провадження № 2-др/740/13/24
24 липня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Середи Дмитра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , поданим представником - адвокатом Іллющенком Сергієм Вікторовичем, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів
установив:
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 11 червня 2024 року вищевказаний позов задоволено частково.
24 червня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Середа Д. А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав документи щодо витрат на правничу допомогу та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Представник позивача - адвокат Іллющенко С. В. подав до суду заперечення на заяву, в яких просив залишити вказану заяву без розгляду, посилаючись на те, що представником відповідача пропущено строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Середа Д. А. подав до суду заяву, в якій просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та розглянути її в його відсутність, заперечив щодо доводів представника позивача, оскільки копію рішення в електронному вигляді він отримав 20 червня 2024 року, а тому не пропустив строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, при цьому належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, то визнано за можливе розглянути заяву на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Установлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 11 червня 2024 року вказаний вище позов ОСОБА_2 задоволено частково: зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з 1/4 на 1/6 частку заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімум для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з 1/6 на 1/8 частки заробітку (доходу) щомісячно; відкликано відповідні виконавчі листі.
У відзиві на позов, поданому до суду 17 січня 2024 року, представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Середа Д. А. зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, а також, що детальний розрахунок судових витрат і документи на підтвердження таких витрат будуть надані суду згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Згідно з доданою до заяви копією договору про надання правничої допомоги № 428/24 від 10 січня 2024 року адвокат Середа Д. А. надав правничу допомогу клієнту ОСОБА_1 із представництва її інтересів як відповідачки в цивільній справі № 740/8095/23, включаючи підготовку, складання і оформлення процесуальних документів, участь в судових засіданнях та вчинення інших дій із представництва інтересів клієнта у вказаній справі. У розділі 4 указаного договору сторони обумовили порядок оплати гонорару, який сплачується адвокату клієнту в 100 % розмірі шляхом передплати.
Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 428/24 від 10 січня 2024 року, яка регулює фінансові відносини між адвокатом та клієнтом та є невід'ємною частиною договору, за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі без ПДВ у розмірі 8 000,00 грн шляхом повної передплати під час підписання договору.
Згідно з розрахунком-актом суми гонорару і витрат на професійну правничу допомогу, надана адвокатом Середою Д. А. правнича допомога ОСОБА_1 у цивільній справі № 740/8095/23 становить 07 год., що коштує 8000,00 грн.
Факт сплати відповідачкою ОСОБА_1 представнику - адвокату Середі Д. А. гонорару у розмірі 8 000,00 грн за надану правничу допомогу підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 428/24 від 10 січня 2024 року.
Статтею 270 ЦПК України встановлено, що с уд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачки ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, що відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин цієї справи, що є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг, які зводилися до ознайомлення з матеріалами позовної заяви, надання консультації, складення та подання процесуальних документів до суду, звернення з адвокатськими запитами. При цьому суд також ураховує категорію справи та її значення для сторін, а також їхній фінансовий стан, як і те, що учасники справи не брали участі у судових засіданнях, а подали відповідні заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідачки.
Керуючись ст. 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Середи Дмитра Анатолійовича - задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове рішення, яким с тягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко