Справа № 766/4332/24
н/п 1-кп/766/2600/24
26 липня 2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2024 року за 12024231020000136 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микольське, Білозерського району Херсонської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні дітей не має, маючого на утриманні матір ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в останнє:
- вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2023 року за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону України 2341-ІІІ від 05.04.2001) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці 12 днів, з конфіскацією частини майна, яке є його власністю та визнано таким, що повністю відбув покарання, скасовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнено з-під варти.
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
ОСОБА_3 , 03.02.2024 року приблизно в 18:30 годині, перебуваючи із дозволу власника ОСОБА_7 в житловому будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що може спричинити смерть потерпілого, в ході сварки, на ґрунті особистих неприязних стосунків, в ході раптово виниклого конфлікту, наніс множинні удари ногами в тулуб ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим, відповідно до висновку експерта, заподіяв потерпілому ОСОБА_8 наступні тілесні ушкодження: закриту травму органів черевної порожнини - травматичні наскрізні розриви брижі тонкої (клубової) кишки, крововиливи у корінь брижі тонкої кишки, великий чепець, жирову капсулу лівої нирки, що утворилися від ударної дії тупого твердого предмета (предметів), відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, що в подальшому 05.02.2024 року спричинили смерть потерпілого ОСОБА_8 .
Крім цього, ОСОБА_3 , 03.02.2024 року приблизно в 18:30 годині, в ході раптово виниклого конфлікту, наніс удари металевим совком по голові, один удар стільцем по грудній клітці, множинні удари ногами по рукам та грудній клітці ОСОБА_8 , чим, відповідно до висновку експерта, заподіяв потерпілому наступні тілесні ушкодження: садна та синці голови, крововиливи у білкову оболонку правого ока та у м'які тканини голови, в лівий скроневий м'яз, синець грудної клітки, садна та синці верхніх кінцівок, що утворилися від ударної дії тупих предметів, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Надав покази про те, що у лютому 2024 року перебував за місцем проживання ОСОБА_8 , який почав чіплятися до нього, за що отримав ляпасу, після чого той заспокоївся. В подальшому між ним та ОСОБА_8 виникла бійка, в ході якої він наніс декілька ударів ОСОБА_8 ногами в область тулуба, а також декілька ударів металевим совком по обличчю та один удар табуретом. Конфлікт відбувався в присутності ОСОБА_7 , яка є співмешканкою ОСОБА_8 . У вчиненому щиро розкаявся, запевнив суд, що зробив для себе відповідні висновки, заявлений цивільний позов на загальну суму 400000,00 грн. визнав у повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений цивільний позов підтримала. При визначенні міри покарання підтримує позицію прокурора.
В судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_10 показала, що 05.02.2024 року загинув її колишній чоловік ОСОБА_8 , від нанесених йому тілесних ушкоджень. Підчас досудового розслідування стало відомо, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 були нанесені ОСОБА_3 . При визначенні міри покарання покладається на розсуд суду. Заявлений цивільний позов ОСОБА_9 підтримала у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 08.02.2024 року йому стало відомо про загибель ОСОБА_8 , який є його батьком, від побиття, і з яким він тривалий час підтримував добрі стосунки. Вважав, що обвинуваченому слід призначити покарання, з урахуванням жорстокості вчиненого злочину. Цивільний позов підтримав у повному обсязі.
Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних, характер, ступінь його суспільної небезпеки.
Обвинувачений свою вину визнав в повному об'ємі, розкаявся у вчиненому, тому до обставин, що пом'якшують покарання, передбачених ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання своєї вини останнім, його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Відповідно до приписів ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнєдля її виправлення та попередження нових злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на момент вчинення правопорушення не одружений, не працевлаштований, має на утриманні матір похилого віку, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, отже обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч.2 ст. 121 КК України.
Призначене ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі є необхідним та достатнім для його виправлення та рессоціалізації, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.
Щодо позиції сторони захисту, з приводу визначення остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України та застосування положень ст. 72 КК України, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Октябрського районного суду м. Полтава від 04.09.2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років 2 місяці 12 днів позбавлення волі з конфіскацією частини майна, що є його власністю.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції №838-VIII зараховано ОСОБА_3 в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 29.07.2020 року до 04.09.2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалено вважати ОСОБА_3 таким, що повністю відбув покарання, скасовано йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнено його з-під варти.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27.02.2024 року вказаний вирок щодо ОСОБА_3 залишено без змін.
Таким чином, оскільки інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, вчинене 03.02.2024 року тобто після постановлення вироку Октябрського районного суду м. Полтава від 04.09.2023 року, отже в даному випадку правила , передбачені ст. 70, 72 КК України не застосовуються
Щодо цивільного позову.
Вирішуючи цивільний позов потерпілих - ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про стягнення завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди у загальному розмірі 400000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 129 КПК України, передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України). Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка його спричинила при наявності його вини. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).
Судом встановлено, що потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_9 заподіяна моральна шкода у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_8 , встановлена особа, яка спричинила шкоду, підтверджено протиправний характер дій ОСОБА_3 , а також наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням обвинуваченого. Суд враховує обставини справи, доводи викладені потерпілими в обґрунтування розміру заподіяної шкоди, характер вчиненого правопорушення, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, а також його повне визнання заявленого цивільного позову, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про те, що цивільний позов потерпілих підлягає задоволенню у повному обсязі.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України).
Під час досудового розслідування був залучений експерт, витрати на залучення якого склали 15900 гривень 80 копійок. Зазначені витрати у відповідності до вимог ст. 122 КПК України є процесуальними витратами. На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 з 08.02.2024 року утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , до набранням вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Керуючись ст. 100, 122, 124, 174, 349, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (років) років 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення, в період з 08.02.2024 року до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку: одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - залишити без змін.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 (двісті тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 (двісті тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.02.2024 року на майно, вилучене в ході огляду місця події від 05.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , шляхом заборони розпорядження та користування таким майном, а саме на: - металевий совок довжиною 56 см. упакований в 2 паперові конверти з'єднані між собою за допомогою контрольної стрічки та двома контрольними бирками з № NPU-0111336 та № NPU-0111335; - дерев'яний стілець пофарбований фарбою синього кольору розмірами 35х38 см., із слідами пошкодження у вигляді розламування поверхні сідла, упакований в 2 паперові коробки з'єднані між собою за допомогою контрольної стрічки, прошиті ниткою зеленого кольору, закінчення якої обклеєні контрольним талоном з відбитком печатки ВП №2 Херсонського РУП «Для довідок № 36.2» - скасувати.
Речові докази:
- два відрізки світлої дактилоплівки з мікрочастинами з поверхні правої та лівої руки трупу ОСОБА_8 , упаковані до сейф-пакету PSP №1169569; - металевий совок, довжиною 56 см, упакований в 2 паперові конверти, з'єднані між собою за допомогою контрольної стрічки та двома контрольними бирками з № NPU-0111336 та № NPU-0111335; - дерев'яний стілець, пофарбований фарбою синього кольору, розмірами 35x38 см, із слідами пошкодження у вигляді розламування поверхні сідла, упакований в 2 паперові коробки з'єднані між собою за допомогою контрольної стрічки, прошиті ниткою зеленого кольору, закінчення якої обклеєні контрольним талоном з відбитком печатки ВП №2 Херсонського РУП «Для довідок № 36.2», які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 15900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) гривень 80 копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, потерпілим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1