Є.у.н.с.512/404/24
Провадження №3/512/346/24
"18" липня 2024 р.
18 липня 2024 рокусмт.Саврань
Суддя Савранського районного суду Одеської області Бростовська Н.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №2 Відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП,
28.05.2024р. до Савранського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №568624 від 22.05.2024р. притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.156 КУпАП, далі - протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 22.05.2024р. о 15год. на території Савранського ринку, що знаходиться в смт.Саврань по вул.Центральній, Подільського району, Одеської області, ОСОБА_1 здійснював торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку з рук, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст.156 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу вилучення від 22.05.2024р. у ОСОБА_1 було вилучено 7 пачок цигарок марки «REGINA» та 8 пачок цигарок марки «ASTRU» на загальну суму 480грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд даної справи був повідомлений належним чином (а.с.10), про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Як встановлено ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги, що відповідно до ч.2 цієї статті зазначене адміністративне правопорушення не відноситься до правопорушення, де обов'язковою є присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя розглядає справу без присутності ОСОБА_1 .
Суддя, розглянувши матеріали справи, дійшла такого висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 цієї статті визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В розумінні ст.280 цього Кодексу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Частина 3 ст.156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, та за своїм змістом є бланкетною, тобто такою, що відсилає до певного нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, але в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на такий нормативний акт, що є порушенням вимог ч.1 ст.256 цього Кодексу, згідно якої серед іншого у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.
В матеріалах справи відсутні відомості кому саме було реалізовано тютюнові вироби та за якою ціною, а також відомості щодо вилучення виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, яка згідно санкції ч.3 ст.156 КУпАП підлягає конфіскації.
Зазначені відомості відсутні також в письмових поясненнях ОСОБА_2 , в яких він вказує лише про те, що бачив як ОСОБА_1 здійснював продаж цигарок, а тому вони не можуть бути доказом вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення.
Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 27.06.2019р. по справі №560/751/17, пояснення осіб, які у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, не можуть бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення та не є належними доказами, якими може обґрунтовуватись притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в матеріалах справи недостатньо доказів для встановлення об'єктивної сторони вказаного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні докази, які б передбачали такий рівень доказування, що не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, у зв'язку з чим неможливо встановити в його діях наявність складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Про закриття провадження в адміністративній справі суд виносить постанову (п.3 ч.1 ст.284 КУпАП).
Разом з цим, суддя зазначає, що відповідно до ч.1 ст.265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до п.226.11 ст.226 Податкового кодексу України та п.24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 27.12.2010р., ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України немаркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у п.228.2 ст.228 Податкового кодексу України, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), що визначено п.228.3 цієї статті.
Оскільки тютюнові вироби, які були вилучені у ОСОБА_1 , не мають марок акцизного збору, то, зважаючи на вказані вимоги законодавства, вони підлягають конфіскації.
Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, ч.1 ст.265, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення за є.у.н.512/404/24 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, - провадженням закрити.
Тютюнові вироби, а саме: 7 пачок цигарок марки «REGINA» та 8 пачок цигарок марки «ASTRU» на загальну суму 480грн., які були вилучені у ОСОБА_1 згідно протоколу вилучення від 22.05.2024р., - конфіскувати.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Савранський районний суд Одеської області (ч.ч.2, 3 ст.294 КУпАП).
СУДДЯ (підпис)
Суддя Савранського районного
суду Одеської області Бростовська Н.О.