(заочне)
26.06.2024
Справа № 522/20063/23
Провадження № 2/522/2050/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Ярема Х.С. розглянув у загальному позовному провадженні справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення боргу.
1.11.10.2023 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 .
2.Позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 за Договором позики від 12.08.2020 з урахуванням індексу інфляції заборгованість в сумі 1 605 716,20 грн., неустойка (12% річних) 92 954,00 грн., три відсотки річних 23 238,00 грн.
3.02.11.2023 відкрито загальне позовне провадження.
4.03.04.2024 закрито підготовче провадження.
5.Позивач просив розглянути справу за його відсутності, позов підтримав.
6.Відповідач повідомлений про судове засідання відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України.
7.На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
8. ОСОБА_3 звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 12.08.2020 сторони уклали нотаріально посвідчений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_4 отримав 1 372 500 грн., що за курсом НБУ складало 50 000 доларів США та зобов'язався їх повернути у строк до 01.08.2021. Пунктом 4.1. Договору передбачена сплата неустойки у розмірі 12 % річних. Сплата відсотків договором не передбачена.
Судом встановлені такі обставини справи.
9.12.08.2020 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_4 (позичальник) укладено нотаріально Договір позики (далі - Договір).
10.Згідно з п. 1.1 та 1.2 позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у сумі 1 372 500 грн. що за курсом НБУ становить 50 000 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
11.Позика є безпроцентною (п.1.3 Договору).
12.Позичальник зобов'язався повернути суму грошових коштів 01.08.2021 (п. 1.4 Договору).
13.Сума позики передана позикодавцем позичальнику повністю до підписання договору (п. 2.1 Договору).
14.У разі прострочення виконання грошового зобов'язання позичальник на вимогу позикодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 12% річних від простроченої суми (п. 4.1 договору).
15.Позивач надає розрахунок заборгованості за яким сума боргу з урахуванням інфляційних втрат складає:
- 1 605 716,20 грн. за період з серпня 2021 по лютий 2022;
- 12 % річних як неустойка становить 92 954,00 грн. за період з 01.08.2021 по 24.02.2022;
- 3% річних за ст. 625 ЦК України становить 23 238,00 грн. за період з 01.0.2021 по 24.02.2022.
Висновки суду.
16.Предметом позову є стягнення з відповідача коштів, отриманих за договором позики. Підставою - невиконання відповідачем, як позичальником своїх зобов'язань з повернення позики у строк.
17.Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
18.Згідно із частиною 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
19.Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
20.Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
21.Відповідно до частини 2 статті 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
22.Факт отримання коштів позичальником може бути підтверджений або відповідною розпискою, або прямим посиланням на це в договорі позики.
23.В даному випадку факт отримання позики підтверджується посиланням на це в 2.1 договору.
24.Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
25.У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
26.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
27.Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
28.Згідно ч.1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
29.Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
30.Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
31.Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
32.Стаття 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань, яке може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
33.Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України.
34.За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
35.Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
36.Враховуючи невиконання позичальником ОСОБА_5 своїх зобов'язань за договором позики від 12.08.2020, які передбачали повернення грошових коштів 01.08.2021 в сумі 1 372 500 грн., де за невиконання коштів сторони погодили 12 % штрафу (неустойки), суд приходить до висновку, що вважає позовні вимоги підлягають задоволенню.
37.На підстав іст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 13 420 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265,280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість в розмірі 1 721 908,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 13 420 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Судове рішення складено 29.07.2024.
Суддя Ярема Х.С.