29.07.2024 Справа №607/18289/22
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Братасюка В.М.
за участю секретаря с/з Тинкалюк Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Підгороднянської сільської ради про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -
Заявник представник відповідача Підгороднянської сільської ради заступник сільського голови Осядач В. звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. у справі №607/18289/22 частково задоволено позов ОСОБА_4 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 :
- визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23 грудня 2021 року «Про розгляд заяви ОСОБА_4 »;
- зобов?язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського значення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 та надати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 ;
- стягнуто з Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 20 000 гривень завданої моральної шкоди;
- стягнуто з Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в дохід держави 1948,80 гривень судового збору.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18.07.2023р. у справі №607/18289/22 апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. у справі №607/18289/22 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2024р. у справі №607/18289/22 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Тернопільського апеляційного суду від 18.07.2023р. скасовано, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. залишено в силі.
Станом на дату ухвалення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області рішення у справі №607/18289/22 від 26.04.2023р. та на час ухвалення постанови Верховного Суду від 05.06.2024р. в Україні продовжує діяти воєнний стан та заборона на передачу у власність земельних ділянок встановлена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Питання затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надання земельної ділянки у власність реалізується шляхом прийняття рішення на засіданні відповідної ради, прийняття якого заборонено на час дії воєнного стану. Окрім того, відповідно до абз. 2 ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Наявність визначеного законом кворуму голосів депутатів для прийняття рішень щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність суттєво ускладнюється дією воєнного стану.
Окремо зазначають, що питання виконання рішення суду виносилось на розгляд позачергової п?ятдесят четвертої сесії, на якій теж відсутній був кворум для прийняття рішення щодо передачі у власність земельної ділянки, а саме із 22 депутатів від загального складу ради присутніми були 12 депутатів.
На підставі викладеного, Підгороднянська сільська рада просить відстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. у справі №607/18289/22 в частині у якій зобов?язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 6150 та для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського значення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 та надати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. у справі №607/18289/22 частково задоволено позов ОСОБА_4 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 :
- визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої сесії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 566 від 23 грудня 2021 року «Про розгляд заяви ОСОБА_4 »;
- зобов?язано Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6150 га для ведення особистого селянського господарства, із земель комунальної власності сільськогосподарського значення на території Почапинської сільської ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 6125287000:01:001:0032 та надати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 ;
- стягнуто з Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 20 000 гривень завданої моральної шкоди;
- стягнуто з Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в дохід держави 1948,80 гривень судового збору.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18.07.2023р. у справі №607/18289/22 апеляційну скаргу Підгороднянської сільської ради задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. у справі №607/18289/22 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05.06.2024р. у справі №607/18289/22 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, постанову Тернопільського апеляційного суду від 18.07.2023р. скасовано, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.04.2023р. залишено в силі.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже, відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року з наступними змінами і доповненнями, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наведене дає підстави для висновку про те, що при розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.
При цьому, надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Суд вважає, що обставини, на які посилається представник заявника, не можна розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів статті 435 ЦПК України, унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.
З метою доведення існування обставин, що можуть бути враховані для вирішення питання, котре розглядається, представник відповідача до заяви приєднав копії протоколів скликання депутатів та список депутатів Підгороднянської сільської ради.
Разом з тим, з наданих стороною відповідача додатків до заяви неможливо встановити достатніх, за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», обставин, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів статті 435 ЦПК України, унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.
Сам факт посилання заявника на обставини зазначені в заяві щодо неможливості виконання рішення суду від 26 квітня 2023 року в цивільній справі №607/18289/22, не свідчить про обставини, які ускладнюють, або роблять неможливим виконання рішення суду, а тому, не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про недоведеність заявником належними та допустимими доказами підстав для відстрочення виконання рішення суду, а тому, заява Підгороднянської сільської ради про відстрочення виконання рішення не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 267, 354, 435 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви Підгороднянської сільської ради про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня складання повного тексту якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 15-денний строк з дня складання повного тексту. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
Головуючий суддя В. М. Братасюк