465/5890/24
2/465/2874/24
про передачу справи за підсудністю
"29" липня 2024 р. м.Львів
суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів,
До Франківського районного суду м. Львова надійшла вказана позовна заява. Предметом позову є стягнення коштів, отриманих як завдаток за продаж приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Цивільний процесуальний кодекс України (надалі - ЦПК України) виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв'язком справ.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19, від 02 лютого 2022 року у справі № 185/8191/16-ц.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів, сплачених як завдаток, за продаж приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, спір у даній справі опосередковано стосується нерухомого майна, а саме приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги вищезазначене, дослідивши і оцінивши обставини справи, визначивши юридичну природу спірних правовідносин, з метою всебічного, об'єктивного розгляду справи, а також з метою дотримання правил підсудності, суддя дійшов висновку про передачу справи за підсудністю та направлення цивільної справи до Шевченківського районного суду м. Львова.
В той же час Франківський районний суд м. Львова не може розглядати вказану справу за загальними правилами визначення підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 27, 28, п.1 ч.1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суддя,
Матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів - скерувати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення (ч.3 ст. 31 ЦПК УКраїни). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Баран О.І.