454/2655/24
"25" липня 2024 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.07.2024 року близько 14.00год. по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_2 , кричав на неї, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
В судовому засіданні ОСОБА_1 частково визнав вину, пояснив що у них із матір'ю виникла суперечка через неналежне виховання дітей (його молодшої сестри) та між ними виникла суперечка, матір також сварила його та виганяла з дому.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши надані докази та матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що 22.07.2024 року близько 14.00год. АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив нецензурну лайку з матір'ю ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою.
Даний факт також підтверджено письмовими показами свідків (сусідки) які долучені до матеріалів справи.
Таким чином суд приходить до висновку, що в сім'ї ОСОБА_3 існує конфлікт між членами її сім'ї, в яких старший син ОСОБА_4 часто є ініціатором.
Винність правопорушника стверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення, заявою щодо прийняття мір, рапортом, формою оцінки ризиків, поясненнями та частковим визнання вини самим порушником.
В діях правопорушника наявні ознаки насильства в сім'ї.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
В Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» міститься визначення терміну: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3 ч.1 ст.1 Закону).
Важлива роль у контролі, попередженні та виявленні домашнього насильства відводиться органам Національної поліції України. Адже, на поліцію покладено забезпечення права на захист кожної людини.
Вбачається, що насильство залишається однією з поширених видів порушення прав людини, від якого, в переважній більшості, страждають найбільш уразливі категорії осіб (жінки, діти, батьки похилого віку).
В ході розгляду справи також встановлено, що на момент скоєння даного правопорушення ОСОБА_1 виповнилося повних шістнадцять років, однак беручи до уваги дані про особу порушника та вчинених правопорушником дій, а саме скоєння правопорушення відносно матері та неодноразові конфлікти з нею що підтверджено працівниками поліції та показами свідків, суд дійшов до висновку, що з метою його виховання до поваги, прав, честі і гідності до інституту сім'ї та інших громадян, а також, щодо недопущення скоєння ним нових правопорушень, до останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Згідно ст. 30-1 КУпАП громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Дане адміністративне стягнення відповідатиме вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідальність - суд не вбачає.
Враховуючи особу правопорушника, обставини події, матеріали справи та санкцію статті, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт визначених санкцією статті.
Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім та немає заробітку, перебуває на утриманні в матері, а їхня сім'я є багатодітною та перебуває на обліку як малозабезпечена, тому в даному випадку доцільно звільнити правопорушника від сплати судового збору на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 30-1, 283-285 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 30 (тридцять) годин.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору в дохід держави на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: Л. Ю. Фарина