Справа № 454/4939/23
24.07.2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л.Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокалі клопотання заявника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
В провадження Сокальського районного суду Львівської області надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Працевитий Г.О. про скасування заходів забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 22.11.2023р.
Клопотання мотивовано тим, що на підставі вказаної ухвали вжито заходи забезпечення позову - зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №244499 від 27.06.2021р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., на користь стягувача ТзОВ «Фінансова компанія Управління Активами» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3861395 від 02.12.2020р. в розмірі 22047,00грн. до набрання законної сили рішенням суду.
30.05.2024 року судом винесено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "ФК Управління активами", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Сокальський відділ ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУМЮ (м.Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким позовні вимоги задоволено частково, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Вказане рішення набрало законної сили, однак заходи забезпечення позову у справі не були скасовані.
Зазначає, що має намір звернутися до виконавчої служби для закінчення виконавчого провадження, однак внаслідок наявного забезпечення позову, позбавлений такої можливості а тому змушений звернутися до суду із даною заявою.
В судове засідання сторони не прибули, тому на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані матеріали, з'ясувавши всі обставини по справі, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Так, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-які стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Пунктом 10 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме 22.11.2023 року постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №244499 від 27.06.2021р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., на користь стягувача ТзОВ «Фінансова компанія Управління Активами» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3861395 від 02.12.2020р. в розмірі 22047,00грн. до набрання законної сили рішенням суду.
30.05.2024 року у цивільній справі №454/4939/23 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "ФК Управління активами", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Сокальський відділ ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУМЮ (м.Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалено рішення , яким позовні вимоги задоволено частково, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.
Вказане рішення набрало законної сили.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював думку про те, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до набрання рішення суду законної сили.
Згідноч.ч.1,2,4ст.158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Як встановлено в ході розгляду даної справи на підставі виконавчого напису №244499 від 27.06.2021р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТзОВ «Фінансова компанія Управління Активами» стягнуто заборгованість за кредитним договором №3861395 від 02.12.2020р. в розмірі 22047,00грн., однак рішенням суду визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а тому права ОСОБА_1 були порушені, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката Працевитий Г.О. про скасування заходів забезпечення позову є обґрунтованим, оскільки спір щодо виконавчого напису вирішений, з дня набрання рішенням суду не минуло більше 90 днів, а тому клопотання підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 158, 247, ЦПК України суд -
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову - задоволити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті на підставі ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 22.11.2023 року у цивільній справі №454/4939/23 за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "ФК Управління активами" , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Сокальський відділ ДВС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУМЮ (м.Львів) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №244499 від 27.06.2021р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., на користь стягувача ТзОВ «Фінансова компанія Управління Активами» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3861395 від 02.12.2020р. в розмірі 22047,00грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Л. Ю. Фарина