454/1205/24
"24" липня 2024 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , працюючого на посаді робітника
за ч.1ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
26.03.2024 року близько 22.15год. на автодорозі у м.Великі Мости по вул. Львівська 12, Червоноградського району, в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - скутером марки «Fada Fdeb 10sla-72» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» 6810 тест №10072 з результатом 1,47 % проміле.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, пояснив, що того вечора його зупинили працівники поліції та запропонували пройти тест на алкогольне сп'яніння, однак він запевняв їх що не є водієм оскільки даний транспортний засіб вважається електровелосипедом. Також долучив договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи та надані пояснення судом встановлено наступне.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 26.03.2024 року о 22.15год у м.Великі Мости Червоноградського району керував транспортним засобом - скутером марки «Fada Fdeb 10sla-72» та був зупинений працівниками поліції, після чого працівники поліції з'ясовують приналежність транспортного засобу а у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано пройти огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що водій погодився.
З оглянутого акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів приладу «Драгер» 6810 тест №10072 водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,47 % проміле, що також підтверджено роздруківкою з результату проведеного тесту.
Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КП «Червоноградська МЛ» встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду в медичному закладі з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 26.03.2024 року о 22.15год у м.Великі Мости транспортним засобом марки «Fada Fdeb 10sla-72» та був зупинений працівниками поліції, після чого йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'янінні на місці зупинки, на що той погодися. Однак прилад показав у нього ознаки алкогольного сп'яніння - 1,47 % проміле, в медичний заклад відмовився їхати.
Так, враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. (п.7 ч.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Разом з цим, встановлення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено згаданою вище Інструкцією, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року №1452/735, яка зареєстрована МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858, а також вимогами ст.266 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.6 «Інструкції» огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби)
Відповідно до вказаної норми, а також п.7 «Інструкції …», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Таким чином в ході розгляду справи судом встановлено, що 26.03.2024 року о 22.15год на місці зупинення т/з ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест за допомогою алкотестеру «Драгер», на що він дав свою згоду, результати тесту були позитивні - 1,47% проміле. На пропозицію працівників поліції проїхати до медичного закладу - Червоноградська РЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Оскільки, порушник погодився на проведення працівниками поліції огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та погодився з результатами такого огляду, тому поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №666369.
Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий в судовому засіданні, працівниками поліції під час патрулювання виявлено транспортний засіб який рухався попереду та був зупинений працівниками поліції. Під час розмови з водієм працівники поліції вказують на причину зупинку транспортного засобу (що відсутній мотошолом) та запідозрили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки. Відеофіксація відбувається на нагрудну камеру поліцейського, який здійснює перевірку в базі даних а інший проводить огляд, що достовірно чути та узгоджується в часі їх дій. Після того як прилад показав позитивний результат.
Вказана подія з патрулювання та виявлення автомобіля зафіксована на безперервному відеозаписі а відео з нагрудної камери поліцейського, вказують тип зйомки, відстань зафіксованих об'єктів від поліцейського, перебіг фіксації, а тому даний відеозапис не викликає у суду сумнівів в його належності та допустимості в якості доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Також до матеріалів справи долучена розписка ОСОБА_1 , якою останній зобов'язався не керувати транспортним засобом до повного витвереження та передати батькові.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 , відмовився надавати зауваження щодо змісту протоколу чи письмові пояснення про незгоду з діями поліцейського, навпаки підписав що згідний з протоколом, а лише під час судового розгляду, усвідомлюючи покарання в межах санкції статті, почав доводити протилежне.
Крім того, під час розгляду справи не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що працівники поліції були упереджені при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому, приходжу до висновку, що працівники поліції при виконанні своїх функціональних обов'язків діяли у межах наданих їм повноважень.
Також матеріали справи містять копію постанови, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за керування скутером без мотошолому (ст. 121 ч.5 КУпАП), яка не скасована та не оскаржена. Таким чином можна прийти до висновку, що водій частково погоджується з тим, що слід дотримуватися правил дорожнього руху.
Посилання ОСОБА_1 на те, що транспортний засіб є електровелосипедом тому він не являється водієм у даній ситуації не заслуговують на увагу, оскільки з наявного договору купівлі-продажу №1348 від 15.08.2023р. вбачається, що транспортний засіб з допоміжними педалями та встановленим електродвигуном для пересування - двоколісний електровелосипед марки «Fada Fdeb 10sla-72» потужністю 1000вт 2023 року випуску.
Звертаю увагу, що чинним законодавством не врегульовано правовий статус такого транспорту як електровелосипед, окремих правил для власників велосипедів з електромотором немає однак в правилах дорожнього руху України відсутнє чітке визначення такого транспорту, як електровелосипед, проте є три інші поняття, які потрібно враховувати:
- Транспортний засіб призначений для перевезення людей або (і) вантажу, а також спеціального обладнання чи механізмів, що встановлені на ньому.
- Мопед - транспортний засіб з двома колесами і об'ємом двигуна до 50 куб. см або електромотор потужністю до 4 кВт.
- Велосипед - це транспортний засіб, який рухається з прикладанням мускульної сили людини.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008, «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді кримінальних та адміністративних справ зазначених категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, примітки до ст. 286 КК, ч. 7 ст. 121 КУпАП, п. 1.10 ПДР.
Після прийняття вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України та внесення змін до неї ст.121 КУпАП неодноразово змінювалася, та станом на час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, поняття «транспортні засоби» визначено у ч. 12 ст. 121 КУпАП, згідно якій під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
При цьому слід звернути увагу на те, що у примітці до ст. 286 КК дещо по іншому визначене поняття транспортного засобу, а саме відповідно до неї під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.
Відмінність полягає у тому, що ч. 12 ст. 121 КУпАП до транспортних засобів, окрім інших, віднесені інші транспортні засоби, а приміткою до ст. 286 КК - інші механічні транспортні засоби. Ці поняття не є тотожними, і кожне з них визначене у п. 1.10. ПДР.
Так, згідно п. 1.10. ПДР механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна; цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Тоді як транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Отже, особливістю механічного транспортного засобу є приведення його в рух з допомогою двигуна, тоді як для транспортного засобу ця особливість не властива, це лише пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Тобто поняття «транспортний засіб» є більш широким ніж поняття «механічний транспортний засіб» та перше поняття охоплює друге. Відмінність механічного транспортного засобу від транспортного засобу полягає в обов'язковій наявності двигуна або електродвигуна потужністю понад 3 кВт у першому, і у необов'язковій його (їх) наявності у другому.
Виходячи з викладеного та з п. 1.10. ПДР, не всі транспортні засоби є механічними транспортними засобами, але всі механічні транспортні засоби є транспортними засобами, зокрема, велосипед та причіп є транспортними засобами, але не механічними.
Враховуючи, що до сфери регулювання ч. 12 ст. 121 КУпАП віднесені адміністративні правопорушення на транспорті, то саме її положення, а не положення примітки до ст. 286 КК слід застосувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , як спеціальної норми. А тому відповідальність за ст. 130 КУпАП настає при описаних в її диспозиції обставин під час керування саме транспортних засобів в розумінні ч. 12 ст. 121 КУпАП.
Крім того, слід звернути увагу також на таке. Відповідно до п. 1.10. ПДР, мопед - це двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Цим же пунктом ПДР визначене поняття мотоциклу - це двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше; до мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
При цьому слід зазначити, що наведеним п. 1.10. ПДР не визначено особливості конструкції цих транспортних засобів, а лише визначені обов'язкові їх ознаки - для мопеду це двоколісність та двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт., для мотоциклу це двоколісність з боковим причепом або без нього та двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше, а для прирівняних до мотоциклів транспортних засобів це моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби (транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна), дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг. Саме тому при визначенні поняття мопеду та мотоциклу слід виходити саме з основних ознак, що наведені в цій нормі.
Таким чином, і мопед, і мотоцикл, і прирівняні до мотоциклів моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби (транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна), дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг, відносяться до транспортних засобів, і відрізняються лише робочим об'ємом та потужністю двигуна. Але об'єм та потужність двигуна при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, оскільки усі вони відносяться до транспортних засобів.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом, обладнаним двигуном, то він керував транспортним засобом в розумінні ч. 12 ст. 121 КУпАП, а тому підпадає під регулювання ст. 130 КУпАП.
Таким чином, наявними у справі доказами, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність - не вбачається.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.
Таким чином, враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, та санкцію статті вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч)грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) 60коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: Л. Ю. Фарина