іменем України
(повний текст)
22 липня 2024 рокуСправа №451/781/24
Провадження № 2/451/307/24
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Патинок О.П.
секретаря судового засідання Ференс І.І.
Справа № 451/781/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження шляхом проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на будівельні матеріали,
з участю представника позивача - ОСОБА_2
11.06.2024 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на будівельні матеріали.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Виконавчого комітету Радехівської міської ради № 71 виданого 13.03.2001 у відповідності з проектом забудови земельної ділянки № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 було надано дозвіл на встановлення металічного гаража на земельній ділянці площею 15 м.кв. Актом виносу в натурі границь плану земельної ділянки від 15.05.2001 було проведено в натурі відведення земельної ділянки площею 15 м.кв. для встановлення металевого гаража. На вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_3 було встановлено металевий гараж та з часом побудовано цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. ОСОБА_4 проживала з спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що спадщину прийняла, проте не переоформила на своє ім'я. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла донька позивачки ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. За життя ОСОБА_4 заповіт не складала. Позивач з заявою про прийняття спадщини звернулась до приватного нотаріуса Львівського районного округу Робак Л.А., однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 394 від 29.11.2022, оскільки, відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Просить суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали, які були використані ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 при будівництві гаражу, що знаходиться в дворі будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Ухвалою судді від 13.06.2024 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
02.07.2024 підготовче засідання протокольно відкладено на 11.07.2024 на 11:00 год. витребувано копію спадкової справи № 38/2022 (зареєстрованої в реєстрі за №68), заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11.07.2024 від представника відповідача міського голови ОСОБА_5 надійшли додаткові письмові пояснення, де останній вказує, що Радехівська міська рада заперечує проти даного позову в повному обсязі з наступних підстав. Рішенням Виконавчого комітету Радехівської міської ради від 13.03.2001 № 71 ОСОБА_3 було надано дозвіл на встановлення металічного гаража на земельній ділянці загальною площею 15 м. кв. Самовільно без отриманого відповідного дозволу, погодження відповідними організаціями, та без належних документів ОСОБА_3 , всупереч рішенню виконавчого комітету щодо надання дозволу на будівництво металічного гаража, на даній земельній ділянці, було побудовано цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. При будівництві цегляного гаража ОСОБА_3 не дотримано норм чинного законодавства у сфері будівництва та самовільно збільшено (захоплено) частину земельної ділянки загальною площею 9,6 м.кв., оскільки відповідно до довідки -характеристики від 02.05.2023 № 1857 виданої КП ЛОР «ЧМБТІ» площа забудови даного гаража становить 24,6 м. кв. Виконавчим комітетом Радехівської міської ради ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво металічного гаража (тимчасової споруди), а натомість ним було збудовано цегляний гараж (капітальну споруду). ОСОБА_3 набувши у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою комунальної власності площею 15 м. кв. для встановлення тимчасової споруди (металевого гаража) використав її для будівництва капітальної споруди (цегляного гаража), який тепер позивачем називається будівельні матеріали. Тобто, ОСОБА_3 неправомірно та без будь-яких правових підстав користувався земельною ділянкою, яку самовільно збільшив шляхом розміщення цегляного гаража загальною площею 20,6 м. кв., внаслідок чого було порушено права та інтереси територіальної громади в особі Радехівської міської ради Львівської області.
11.07.2024 надійшла спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; в підготовчому засідання оголошена перерва до 16.07.2024 до 14 год. 30 хв. за клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
22.07.2024 представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила задовольнити позовні вимоги з підстав, які вказані в позовній заяві. Пояснила, що в даному випадку має місце і самовільне, і незавершене будівництво, водночас самовільне збільшення площі земельної ділянки на якій побудували гараж, в даному випадку не є суттєвим. Не заперечила щодо долучення та дослідження в судовому засіданні поданих представником відповідача, разом із письмовими поясненнями, доказів.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, її інтереси в судовому засіданні представляла - адвокат Білик Р.О., яка просила проводити справу у відсутності позивача.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з"явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити повністю з підстав, які подані в письмових поясненнях (а.с. 109).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.09.1950 ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 25.10.1970 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 одружилися - 25.10.1970, про що зроблений відповідний актовий запис №9, після реєстрації якого, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 » (а.с.14).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 13.10.2021 ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №104 (а.с.17).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24.02.2022 ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №28 (а.с.8).
Відповідно до довідки, виданої комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» №539 від 08.04.2023 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті був зареєстрований по АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_3 разом з ним була зареєстрована ОСОБА_4 (а.с.18).
Згідно довідки, виданої комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» №540 від 08.04.2022 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті була зареєстрована по АДРЕСА_2 . На день смерті зареєстрованих осіб немає (а.с.19).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області від 13.03.2001 №71 на підставі заяви ОСОБА_3 надано дозвіл на встановлення металічного гаража в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.25).
Згідно відповіді головного спеціаліста архівного відділу Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області №453/01-21 від 24.04.2023 вбачається, що при проведенні перевірки наявних документів за 2001-2002 р.р. розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації про надання дозволу на будівництво гаража в АДРЕСА_2 не виявлено (а.с.21).
Як вбачається із довідки-характеристики на гараж в дворі буд. АДРЕСА_1 рік побудови 2001, висота приміщення становить: 2.00 м., площа забудови: 24.6 м.кв., загальна площа гаража: 20.8 м.кв., матеріал стін: цегла (а.с.16).
Згідно проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Радехівської міської ради народних депутатів від 13.03.2001 №71 ОСОБА_3 погоджено план ділянки, площею 15.0 кв.м. (а.с.22).
Згідно акту виносу в натуру границь земельної ділянки від 15.05.2001 на підставі рішення виконкому Радехівської міської ради народних депутатів від 13.03.2001 №71, інженером АПГ ОСОБА_11 проведено в натурі відведення земельної ділянки пл. 15 кв.м. для встановлення металевого гаража забудовнику ОСОБА_3 (а.с.20).
Позивачем надано план гаража (машино-місця) та експлікацію приміщень гаража (машино-місця) від 02.05.2023 за адресою: в дворі буд. АДРЕСА_1 . Загальна площа приміщень, підрахована за формулами розрахунку площ становить 20,8 кв.м. (а.с.13).
Як вбачається із технічного паспорта на гараж №б/н від 02.05.2023, площа основи забудови гаражу, який знаходиться за адресою: в дворі буд. АДРЕСА_1 становить 25,6 м.кв., рік спорудження 2001 (а.с.11-12).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.01.2024, зареєстрованого в реєстрі за №68, виданого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А. спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її мама - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, не яке видано це свідоцтво складається із 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 51,1 кв.м., яка в цілому складається з 2-х житлових кімнат, житловою площею 26,3 кв.м., кухні, 2-х коридорів, кладової, туалету, ванної, лоджії (а.с.24).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 01.06.2023 №105/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23).
Як видно із копії спадкової справи №38/2022 заведеної після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття всієї спадщини звернулася позивач ОСОБА_1 , якій було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 через відсутність документів, які підтверджують право власності на спадкове майно. Із інформаційної довідки із спадкового реєстру вбачається, що після ОСОБА_3 діє чинний заповіт від 03.07.2019, зареєстрований в реєстрі за № 304, який посвідчив державний нотаріус, завідувач Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С., згідно якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок смерті зробив таке розпорядження: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою, наданою для їх обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповідає гр. ОСОБА_12 , 1960 р.н. ОСОБА_1 , було видано свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.01.2024, спадкоємцем зазначеного майна ОСОБА_4 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її мама - ОСОБА_1 (а.с.55-76).
Як видно із Акту ( № 24) обстеження земельної ділянки комунальної власності на території Радехівської міської ради в межах АДРЕСА_1 від 10.07.2024, долучених фотозображень, комісією Радехівської міської ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 . Комісією зафіксовано факт, що за даною адресою на земельній ділянці комунальної власності розташована капітальна споруда (цегляний гараж на бетонному фундаменті (а.с. 82-84).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст.. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті його дружина ОСОБА_4 проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що спадщину прийняла, проте не переоформила на своє ім'я. Із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 03.07.2019 залишив заповіт, згідно якого на випадок смерті зробив таке розпорядження: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою, наданою для їх обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповів гр. ОСОБА_12 , 1960 р.н.
Так, у відповідності до ст. ст.. 1236, 1261-1265 ЦК України, предметом позову є право власності на будівельні матеріали, які були використані ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 при будівництві гаражу, що знаходиться в дворі будинку АДРЕСА_1 , яке заповітом ОСОБА_3 не охоплене.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла донька позивачки спадкодавець - ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_3 ) За життя ОСОБА_4 заповіт не складала. Мама ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_1 , у встановлений законом строк, звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського районного округу Робак Л.А., однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій через відсутність правовстановлюючих документів на спірний гараж, тому позивач вважається такою, що спадщину, після смерті дочки ОСОБА_4 - прийняла.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Обраний позивачем спосіб захисту має бути передбачений законом або договором.
Суду завжди необхідно враховувати, до яких наслідків призведе застосування того чи іншого способу захисту: чи призведе це до тієї кінцевої мети, яку прагне досягнути позивач, звертаючись до суду.
Згідно з Інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва нерухомості, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року, та іншими нормативними актами.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Судом встановлено, що спірний цегляний гараж збудований у 2001 році, водночас сторона позивача просить суд про визнання права власності на будівельні матеріали, які були використані при будівництві гаражу ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте самовільне будівництво гаражу було здійснено її чоловіком ОСОБА_3 ..
Проте, як вбачається із матеріалів справи, спадкодавцю ОСОБА_3 , рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області від 13.03.2001 №71 надано дозвіл на встановлення саме «металічного» гаража в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Згідно ст.. 67 Земельного кодексу України (чинного на час вчинення спірних правовідносин) громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.
Відповідно до Наказу N 121 від 09.06.98 «Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб 1.9. До об'єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться: а) житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами; б) вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків); в) квартири багатоквартирних будинків. Належні до вказаних об'єктів допоміжні будівлі та споруди реєструються у складі цих об'єктів. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.
Таким чином із наданих суду доказів та норм законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, земельна ділянка для будівництва цегляного гаража, який пов'язаний з фундаментом із землею гр.. ОСОБА_3 не надавалась, натомість на підставі рішення виконкому Радехівської міської ради народних депутатів від 13.03.2001 №71 ОСОБА_3 погоджено план ділянки, площею 15.0 кв.м., а згідно акту виносу в натуру границь земельної ділянки від 15.05.2001 проведено в натурі відведення земельної ділянки пл. 15 кв.м. для «встановлення металевого гаража», а не будівництва цегляного гаража.
Металевий гараж як тимчасова споруда, яка не пов'язана із фундаментом не підлягала державній реєстрації, проте всупереч рішенню міської ради та за відсутності виділеної земельної ділянки для індивідуального будівництва цегляного гаража, ОСОБА_3 на відведеній земельній ділянці для «встановлення металевого гаража» збудував капітальну споруду - цегляний гараж.
Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
Право власності виникає за наявності певних юридичних фактів, які передбачено цивільним законодавством.
При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув чи має намір набути право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом.
За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Моментом виникнення майнових прав, а саме суб'єктивних прав учасників правовідносин, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності.
За положеннями частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).
За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відсутність дозволу на будівництво, проекта або порушення умов, передбачених у цих документах, будівництво на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
Сторона позивача як в обгрунтування позовної заяви так і в судовому засіданні вказує, що в даному випадку мало місце як і самовільна побудова гаражу так і незавершене будівництво, водночас покликається на застосування ст. 376 ЦК України та ст. 331 ЦК України.
Проте, згідно із статтею 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
До прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації права власності на цей об'єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно існує право власності лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано у процесі будівництва (абзац 1 частини 3 статті 331 ЦК ).
Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд відхиляє покликання сторони позивача на застосування положення статті 331 ЦК України, оскільки ця стаття регулює правовідносини сторін за наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 909/175/18).
Таким чином, правовий статус незавершеного та самочинного будівництва є різним, оскільки об'єктом незавершеного будівництва є сукупність будівельних матеріалів, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, а отже, є майном, а щодо самочинного будівництва такі способи захисту не застосовуються.
Визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані для самочинного будівництва, є неефективним способом захисту цивільного права, така позовна вимога фактично зводиться до узаконення самочинного будівництва у непередбачений законом спосіб, тобто до визнання права власності, що є неприпустимим, зокрема згідно із статтею 376 ЦК України (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 722/1882/16-ц, провадження № 61-39287св18).
Вказані висновки також узгоджуються із висновками ВС у Постанові від 04 жовтня 2023 справа № 446/1/22, провадження № 61-12893св22.
Отже, здійснення самочинного будівництва гаражу чоловіком спадкодавця, унеможливлює визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва, тому у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно ст.. 141 ЦПК України суд залишає судові витрати на стороні позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 211, 258-259, 263 - 265 ЦПК України суд, -
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на будівельні матеріали.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: Радехівська міська рада Червоноградського району Львівської області, код ЄДРПОУ 26361149, адреса: пр.. Відродження,3 м. Радехів, Червоноградський район, Львівська область.
Повний текст рішення складено 29.07.2024.
Головуючий суддяПатинок О. П.