Справа №442/5686/24
Провадження №2/442/1414/2024
26 липня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Крамара О.В., з участю секретаря судового засідання Малик О.Я., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування виконавчого комітету Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним вище позовом, який обгрунтовує тим, що 10 листопада 2015 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрували у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 593.
За час перебування в шлюбних відносинах, у них народилося дві дочки: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Останніх шість місяців сімейне життя між ними не склалося, почастішали сварки та скандали щодо виховання дітей та ведення господарства. Фактично шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться. За таких обставин вважає, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені.
Діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживають разом з ним, за адресою: АДРЕСА_1 .
Дружина повністю самоусунулась від спілкування з дітьми, які потребують виховання та матеріальної допомоги від обох батьків, відповідачка не надала жодної матеріальної допомоги на утримання дочок, повністю самоусунулась від їх утримання та виховання.
За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам дітей, тому вирішив звернутися в суд з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності. Додатково звернула увагу на те, що вона дійсно впродовж тривалого часу не проживає з позивачем та дітьми, оскільки хоче почати все з нуля та влаштувати своє особисте життя.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Меденицької селищної ради Дрогобицького району Львівської області, подав письмові пояснення та клопотання про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , 10 листопада 2015 року уклали шлюб, який зареєстрували у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 593. Після одруження дружині присвоїно прізвище « ОСОБА_1 »
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох дітей: ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Як встановлено, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сім'ї сторін по справі є те, що між подружжям втрачено почуття любові одне до одного. Сім'я розпалася та існує формально. Подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
При таких обставинах суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати.
Що стосується позову в частині визначення місця проживання дитини, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно Акту обстеження умов проживання від 24.07.2024, складеного посадовими особами відділу-служби у справах дітей Меденицької селищної ради, у помешканні позивача для виховання та розвитку дітей створено задовільні умови, діти забезпечені сезонним одягом, взуттям, шкільним приладдям, усім необхідним для проживання. Порушень прав дітей та інтересів дитини не виявлено.
Те, що позивач самостійно виховує дитину свідчать: довідкою сімейного лікаря від 01.07.2024, в якій вказано, що у догляді за здоров'ям дітей дійсно бере участь батька; згідно характеристики Солонської гімназії: ОСОБА_8 навчається в 2 класі гімназії її батько ОСОБА_1 , бере активну участь у навчанні і вихованні дочки, привозить та забирає зі школи, активно бере участь у роботі батьківського комітету, слідкує за здоров'ям дитини.
Згідно пояснень ОСОБА_10 (хресна мама ОСОБА_8 ), ОСОБА_1 самостійно виховує дитину, його дружина ОСОБА_11 , не бере участі у вихованні дитини та не підтримує зв'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до вимог статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч. 4 статті 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Згідно ст. 19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, вважає за можливе визначити місце проживання дітей з батьком, оскільки зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їх повноцінному вихованню та розвитку.
У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Крім того, суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дитини участь обох батьків у вихованні дітей є важливою, та, останніми, як батьками неповнолітньої дитини, в свою чергу, слід налагодити відносини між собою з метою досягнення належного спільного виховання дітей.
Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визначення місця проживання дітей з батьком, що не позбавляє матір права та можливості особистого спілкування з дитиною, обов'язку брати участь в її утриманні та вихованні.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 104 ч. 2, 105 п. 3, 110, 112, 141, 160 СК України, суд -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 листопада 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Дрогобичу Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 593.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , основним та єдиним їх утримувачем та таким, що самостійно виховує дітей ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2024.
Суддя О.В. Крамар