Справа №442/5121/24
Провадження №2/442/1277/2024
23 липня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Коваля Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Чолавні Н.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради який уточнив та просить розірвати шлюбу між ним та відповідачкою та визначити місце проживання дитини.
В обґрунтування уточненого позову покликається на те, що 11 лютого 2017 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено відповідний актовий запис № 11.
Від даного шлюбу у них народився спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ним.
Вже тривалий проміжок часу вони з дружиною живуть окремим життям та своїми інтересами, фактично їх сім'я припинила своє існування, а шлюб розпався та має лише формальний характер. Вони з відповідачкою припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, не ведуть спільного домашнього господарства, спілкуються лише у випадку вирішення питань, пов'язаних з навчанням, лікуванням та вихованням сина. За домовленістю з відповідачкою, їх син постійно проживав і на сьогодні постійно проживає з ним за адресою АДРЕСА_1 у трьохкімнатній квартирі. Це помешкання належить йому на праві приватної власності, перебуває у абсолютно відремонтованому стані, для сина облаштовано його власну кімнату, де він навчається та проводить дозвілля, відповідно ним створено належні умови для проживання та розвитку сина. Він 25.08.2015 займається підприємницькою діяльністю, має власний магазин з продажу вікон та дверей, який приносить постійний дохід та дозволяє мати гнучкий графік, що забезпечує належне виконання батьківських обов'язків.
Фактичне місце та умови проживання відповідачки йому не відомі. Впродовж останніх двох років відповідачка не проявляє інтересу до життя їх сина, відвідує його нечасто, не надає йому матеріальної підтримки та не бере участі в його вихованні. Йому відомо, що відповідачка не працевлаштована, він повністю забезпечує потреби їх спільної дитини та займається його вихованням. Відповідачка не виконує належно свої батьківські обов'язки, не піклується про фізичне та моральне виховання дитини та не забезпечує його матеріально. Вона не бажає проживати з ними однією сім'єю та виховувати спільно сина, що фактично призвело до подання цього позову.
Враховуючи факт постійного проживання сина разом з ним вважає, що визначення місця проживання дитини з матір'ю фактично призведе до зміни його місця проживання, відповідно повністю змінить його звичне коло спілкування та виховання, що суперечитиме його інтересам та потребам для повноцінного розвитку та негативно вливатиме на його фізичне та психологічне формування.
Оскільки вони з дружиною проживають окремо, та не можуть дійти згоди, з ким має проживати їх малолітній син, він звернувся до відділу-служби у справах дітей виконавчого комітету Бориславської міської ради з метою обстеження наших із сином умов проживання.
З його боку відсутні виключні обставини, які б унеможливлювали проживання дитини разом з ним, чи негативно впливали на його виховання та розвиток. Відповідачка повністю залишила дитину на нього, як мати належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання сина, не цікавиться його життям, здоров'ям та розвитком. Наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов'язків з виховання та утримання дитини.
Таким чином, враховуючи міцний зв'язок з сином, його прив'язаність та прихильність до нього, його ранній вік, місце навчання та виховання, його відповідальне ставлення до своїх батьківських обов'язків, матеріальне забезпечення та забезпечення належних житлових умов, вважає, що на сьогодні визначення місця проживання дитини разом з ним не суперечитиме його інтересам, а тому є всі підстави для задоволення позову в цій частині.
Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.06.2024 після одержання судом інформації відповідного органу про місце реєстрації відповідача, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.07.2024.
В підготовче судове засідання позивач не з'явився, 16.07.2024 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка в підготовче судове засідання, яке призначалось на16.07.2024 не з'явилася, попередньо подавши суду заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позову, прибути в судове засідання не має змоги, просила розгляд справи здійснювати у її відсутності.
Представник третьої особи, начальник служби у справах дітей Бориславської міської ради Львівської області подала суду заяву у якій просить розглядати справу у її відсутності. Заперечень з приводу задоволення позову у поданій заяві не висловила, не заперечила проти його задоволення, позовні вимоги підтримує та визнає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду цивільну справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 23.07.2024 о 13.00 год.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи містяться заяви учасників справи про розгляд справи у їх відсутності, а відтак суд провів її розгляд у їх відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім'ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чіткім дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.
Згідно з частиною 2 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Матеріалами справи встановлено, що 11 лютого 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено відповідний актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.02.2017.
Від цього шлюбу у сторін народився спільний син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, серії НОМЕР_2 .
Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Як встановлено, причиною припинення шлюбно-сімейних відносин сім'ї сторін по справі є те, що вже тривалий проміжок часу кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім'я припинила своє існування, а шлюб розпався та має лише формальний характер, сторони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, не ведуть спільного домашнього господарства. Подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
При таких обставинах суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати.
Що стосується позову в частині визначення місця проживання дитини, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із ст. 142 СК України, діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Згідно ч.3 цієї статті той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За змістом ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Приписами ст. 161 СК України визначається, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Відповідно до копії паспорта позивача ОСОБА_1 вбачається, що останній зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Акту обстеження умов проживання, складеного посадовими особами служби у справах дітей Бориславської міської ради Львівської області від 01.07.2024, позивач по справі ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Дитина забезпечена усім необхідним для проживання та розвитку. Порушень прав дитини не виявлено.
Факту проживання за вказаною адресою відповідачки ОСОБА_2 разом із своєю сім'єю не встановлено.
З витягу реєстру Східницької територіальної громади № 2024/002581445 від 14.03.2024, вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Дана обставина також підтверджується відповіддю № 658120 від 24.06.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Встановлено, що із сторони позивача ОСОБА_1 відсутні виключні обставини, які б унеможливлювали б проживання його дитини разом з ним за адресою АДРЕСА_1 , чи негативно впливали на його виховання та розвиток.
Доказом того, що позивач ОСОБА_1 самостійно утримує та виховує сина ОСОБА_3 крім інших письмових доказів є довідка видана Бориславською дитячо-юнацькою спортивною школою, з якої вбачається, що ОСОБА_3 відвідує секцію футболу за заявою яка подана його батьком ОСОБА_1 .
З письмових пояснень свідків, які надані суду ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є сусідами позивача, вбачається, що відповідачка не цікавиться дитиною, її ніхто давно вже не бачив, а позивач характеризуюсь виключно з позитивної сторони та самостійно виховує сина.
Таким чином судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 проживають окремо, їх дитина проживає разом з батьком, який займається його вихованням та утриманням, а тому враховуючи вищенаведене та інтереси дитини сторін, суд дійшов до висновку, що доцільним є визначити місце його проживання з батьком за адресою місця реєстрації останнього, оскільки зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме його повноцінному вихованню та розвитку.
У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Крім того, суд звертає увагу обох сторін на те, що для гармонійного та повноцінного розвитку дитини участь обох батьків у вихованні дитини є важливою, та, останніми, як батьками малолітньої доньки, в свою чергу, слід налагодити відносини між собою з метою досягнення належного спільного виховання дитини.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогами немайнового характеру і підтверджуються відповідними квитанціями, враховуючи позицію позивача, а тому такі витрати слід залишити за останнім.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 12-13, 76-81, 89-90, 95, 141, 142, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Бориславським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 11.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Визначити місце проживання, малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує та утримує дитину за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , ІПН: НОМЕР_4 .
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради (адреса юридичної особи: 82300, вул. Шевченка, 42, м. Борислав, Львівської області, код ЄДРПОУ: 26181298).
Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2024.
Суддя Роман КОВАЛЬ