Справа № 334/5808/24
Номер провадження № 1-кс/334/1760/24
18 липня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Запорізького районного управляння поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, студент Агротехнічного технікума, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст 186 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 (Доручення 003-280002511 від 17.07.2024), -
Слідчий СВ Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням, погодженим прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, перебувають матеріали кримінального провадження № 12024082050001423 відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.07.2024 приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення товару ТОВ «СМ КІТЧЕН», діючи умисно, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, оформили онлайн замовлення № 309225 у «Суші майстер» ТОВ «СМ КІТЧЕН», а саме: сет Сенсей 2023 вартістю 549,00 гривень, сет Гурман 2023 вартістю 699,00 гривень, сет Легенда 2024 вартістю 649,00 гривень, набір імбир васабі 1 порція, палички для їжі, соєвий соус 40 мл NEWна загальну суму 1897,00 гривень, та доставку кур'єром з оплатою за фактом отримання за адресою: АДРЕСА_3 .
Після чого, о 16 годині 45 хвилин 16 липня 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 прибув кур'єр ТОВ «СМ КІТЧЕН» ОСОБА_8 із вказаним замовленням, де до нього підійшли ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , та, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення майна ТОВ «СМ КІТЧЕН», після того, як ОСОБА_8 передав замовлення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 дістав предмет, схожий на аерозольний балончик зі сльозогінним газом, та розпиливши його в бік потерпілого ОСОБА_8 , відкрито заволоділи товаром ТОВ «СМ КІТЧЕН» та покинули місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши ТОВ «СМ КІТЧЕН» матеріальний збиток на загальну суму 1897,00 гривень.
В ході досудового розслідування, відібрано пояснення від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пояснив, що двоє його друзів, a саме ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , 16.07.2024, покуривши марихуани, вирішили замовити доставку сущі забризкати перцевим балончиком кур'єра та викрасти продукти. Після чого, о 16 годині 45 хвилин 16 липня 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 прибув кур'єр ТОВ «СМ КІТЧЕН» ОСОБА_8 із вказаним замовленням, де до нього підійшли ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , після того, як ОСОБА_8 передав замовлення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 дістав предмет, схожий на аерозольний балончик зі сльозогінним газом, та розпиливши його в бік потерпілого ОСОБА_8 , та побігли з місця злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що кваліфікується, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.07.2024 о 20 год. 45 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що в свою чергу відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, враховуючи характер скоєного злочину ОСОБА_5 , особистість останнього, останній не має постійного джерела доходів, що вказує про його схильність до скоєння корисливих злочинів.
Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що знаходячись на волі, ОСОБА_5 з метою уникнення покарання за даний злочин, буде переховуватись від органів досудового розслідування, суду, що являється ризиком, передбаченим
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_5 може створювати загрозу здійснення впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні. Також, перебуваючи поза межами місця позбавлення волі, підозрюваний ОСОБА_5 може негативно впливати на психологічний та моральний стан потерпілого та свідків, що провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.
З урахуванням отриманих характеристик на ОСОБА_5 , а саме відсутність місця роботи, відповідно постійного прибутку, нестійкі соціальні зв'язки, та схильність останнього до вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність, що являється ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування вважає, щожоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину, відсутність певного місця проживання, постійного джерела доходу у підозрюваного, відсутність стійких соціальних зв'язків, є ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування;
- особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та під час досудового розслідування, слідчому відділу представлені не були.
- відсутність осіб які б поручились за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК, а також враховуючи те, що підозрюваний не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює та свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 176 КПК України.
З урахуванням викладеного просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав зазначених в ньому, просила клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати йому будь-який більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, пояснив, що в скоєному кається, не розуміє як це сталось, він не має наміру тікати, вину визнає, бажає відшкодувати шкоду.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше не судимий, навчається в технікумі, має статус внутрішньо переміщеної особи, у скоєному розкаюється. Просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтоване клопотання та заперечення на клопотання, дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183,199 КПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що додані до клопотання матеріали (протокол огляду місця події, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи допиту свідків) свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додано до клопотання та досліджено у судовому засіданні.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
У клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, мотив якого є корисливий, підозрюваний не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела коштів для свого забезпечення.
Разом з тим,слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризиків передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (який, на думку слідчого, підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, може покинути територію Запорізької області та України), з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний навчається в технікумі, має статус внутрішньо переміщеної особи, має постійне місце проживання. Щодо ризику впливу на свідків чи потерпілого, слідчий суддя також вважає вказаний ризик недоведеним, оскільки доказів намагання впливу підозрюваного чи за його дорученням інших осіб на свідків чи потерпілого до клопотання не додано.
При цьому, слідчий суддя вважає, що тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Доказів того, що підозрюваний може покинути територію Запорізької області чи Україну, не надано.
Матеріалами доданими до клопотання підтверджується, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 потребує застосування до нього запобіжного заходу. Водночас слідчий суддя не погоджується із стороною обвинувачення в тому, що застосування до підозрюваного більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів, не буде здатним запобігти ризику вчинення ним кримінальних правопорушень.
Наведені вище фактичні дані у сукупності дають підстави для висновку про відсутність підстав для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, та про те, що доведеному ризику здатний запобігти запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання підозрюваного.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором та слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено, що до підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою для запобігання наведеному ризику, слідчий суддя доходить висновку що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження до ОСОБА_5 доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, який забезпечить дотримання ним процесуальних обов'язків під час досудового слідства.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_5 має у власності будинок АДРЕСА_2 , де і проживає.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені п.п. 1-3 ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 29, 55, 63, 129 Конституції України, ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
В клопотанні слідчого СВ Запорізького районного управляння поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 16.07.2024 до ЄРДР №12024082050001423, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а саме до 17 вересня 2024 року, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися цілодобово з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 17 вересня 2024 року.
Попередити підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали слідчим суддею, судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на Запорізьке районне управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після її оголошення.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1