Єдиний унікальний номер 317/3941/24
Провадження номер 1-кс/317/374/2024
26 липня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , дізнавача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 12024087230000274, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
До суду 25.07.2024 надійшло клопотання дізнавача СД ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 12024087230000274, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, датоване 22.07.2024, в якому зазначено наступне:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.07.2024 до ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що на території блокпосту 3-08 поблизу с. Сонячне, Запорізького району Запорізької області під час стабілізаційних заходів виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зберігав при собі зіп-пакет із насінням рослини коноплі та 2 предмети для куріння.
22.07.2024 за вказаним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087230000274 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
21.07.2024 в період часу з 16 години 48 хвилин до 16 години 51 хвилин, дізнавачем СД ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 проведено огляд місця події на території блокпосту «3-08» поблизу с. Сонячне Запорізького району Запорізької області, в ході якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено зіп-пакет із насінням рослини конопля та 2 предмети для куріння.
Вказані вилучені зіп-пакет із насінням рослини конопля та 2 предмети для куріння на підставі постанови дізнавача визнані речовими доказами та направлені на експертне дослідження до Запорізького НДЕКЦ МВС України.
Опитаний ОСОБА_5 відмовився від дачі пояснень згідно зі ст. 63 Конституції України.
Необхідність вилучення зазначених предметів обумовлено необхідністю збереження їх в такому ж вигляді, як і після виявлення кримінального правопорушення, з метою подальшого проведення на стадії досудового розслідування судових експертиз та можливість безперешкодного доступу до нього фахівцям (експертам), під час проведення судових експертиз (досліджень).
Дізнавач у клопотанні просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно 08.07.2024 в ході огляду місця події - території блокпосту «3-08» поблизу АДРЕСА_1 , а саме: зіп-пакет із насінням рослини конопля та 2 предмети для куріння, власник якого не встановлений, користувачем яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, з метою збереження речових доказів.
Місцем зберігання вилученого майна: зіп-пакет із насінням рослини конопля та 2 предмети для куріння визначити камеру зберігання речових доказів ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Заборонити використання та розпорядження арештованим майном.
У судовому засіданні дізнавач та прокурор повністю підтримали заявлене клопотання.
Явку особи, у якої вилучили майно, дізнавачем та прокурором не забезпечено.
Слідчим суддею ретельно вивчено клопотання, а також долучені до нього матеріали та встановлено наступне:
Відповідно до копії рапорту від 21.07.2024, який додано до клопотання, 21.07.2024 близько об 13 год. 20 хв. проведено поверхневий огляд у ОСОБА_5 , під час якого з нагрудної сумки зазначеного громадянина було виявлено 1 зіп-пакет з насінням рослини роду конопель та 2 пристрої для вживання конопель.
При цьому до клопотання долучено копію протоколу огляду місця події від 21.07.2024, до якого в якості додатку не додано диск з відеозаписом.
Хоча чинним законодавством передбачено лише поверхневу перевірку та особистий огляд і огляд речей особи, з рапорту вбачається, що працівниками поліції було проведено поверхневий огляд, процедура якого жодним нормативно-правовим актом не передбачена.
При цьому «поверхневий огляд» ОСОБА_5 , відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, проводив дізнавач СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 , тобто особа відмінної статі від статі громадянина, стосовно якого проводився огляд, що суперечить вимогам закону.
У слідчого судді є підстави вважати, що фактично на місці події було проведено особистий обшук особи ОСОБА_5 .
Окрім того, на час звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна жодній особі не було оголошено про підозру.
Окремо слід вказати, що у прохальній частині клопотання дізнавач просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно 08.07.2024 в ході огляду місця події, хоча подія мала місце 21.07.2024.
Таким чином судом встановлено невідповідність даних, зазначених у клопотанні та тих, які містяться у рапорті, протоколі огляду та письмових поясненнях.
Системний аналіз діючого законодавства дає можливість зробити висновки, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З огляду на проведений аналіз, вказані та встановлені у судовому засіданні недоліки поданого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не може бути задоволено.
Керуючись ст.ст. 168-173 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання дізнавача СД ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 12024087230000274, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1