Справа № 304/1816/24 Провадження № 2-а/304/20/2024
про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2024 рокум. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
дев'ятнадцятого липня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду даний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову № 11433 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 15 травня 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у сумі 1 700 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Аналогічно, згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Водночас частиною першою статті 121 КАС установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже пропущений процесуальний строк поновлюється судом за заявою учасника справи.
Статтею 160 КАС установлені вимоги до форми і змісту позовної заяви, а також статтею 161 цього Кодексу - визначені документи, що додаються до такої.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач у позовній заяві вказав, що копію оскаржуваної постанови він отримав 15 травня 2024 року, тобто в день її винесення; подав до суду даний позов 19 липня 2024 року, тобто з пропуском строку установленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Однак ОСОБА_1 заяви про поновлення цього строку не подав.
Зі змісту наведених вище правових приписів вбачається, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року в справі №815/91/18.
Крім цього, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ.
За статтями 1, 2 вказаного Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 при розгляді справи №543/775/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Так, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак позивачу необхідно внести судовий збір у розмірі 605,60 грн за наступними реквізитами:
номер рахунку (IBAN): UA508999980313171206000007379,
код ЄДРПОУ 37975895,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/22030101
призначення платежу: судовий збір (ДСА України, 050), код 22030101.
Також у порядку усунення недоліків позовної зави позивачу слід задля дотримання вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС зазначити повне найменування юридичної особи відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомості про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.
Крім цього відповідно до вимог ст. 94 КАС письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Натомість подані позивачем ОСОБА_1 до суду документи не засвідчені жодним чином.
Нормами частин першої, другої статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на наведене вище та відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із наданням позивачу десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом подання нової позовної заяви із дотриманням вимог КАС України та вимог даної ухвали, в тому числі клопотання про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення із зазначенням причин його пропуску, а також сплатою судового збору.
Керуючись ст. 123, 160, 161, ч. 1, 2 ст. 169, 241-243, 248 КАС України, суддя,
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позов буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ганько І. І.