печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31585/24-к
пр. № 1-кс-27888/24
22 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю:
адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, -
16.07.2024 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів.
Адвокат в судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити.
Представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання у відсутності особи, у володінні якої знаходиться речі і документи
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно норми ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, адвокат вказує, що слідчими другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000145 від 12.04.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України .
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури.
30.05.2024 року слідчим другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням свого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Сторона захисту вважає, що висновки органу досудового слідства щодо вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у ОСОБА_5 є надуманими, оскільки, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_4 за сприяння (вказівки) працівників правоохоронних органів, переслідуючи власні мотиви співробітництва із правоохоронними органами та не мав при цьому жодних намірів займатися підприємницькою діяльністю у м. Ірпінь.
Отже, дії ОСОБА_5 містять ознаки провокації на вчинення кримінального правопорушення, що є недопустимим за національним та міжнародним законодавством, а також є кримінально - караним діянням.
У зв'язку з цим, для доведення чи спростування факту провокації ОСОБА_5 на вчинення кримінального правопорушення необхідно встановити, хто був ініціатором дзвінків, якою була частота і тривалість мобільних з'єднань за номером НОМЕР_1 , для чого, зокрема, необхідно дослідити історію мобільних з'єднань з мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 до затримання 29.05.2024 р.
Таким чином, строна захисту вважає, що єдиним способом отримати відомості про з'єднання, здійснені ОСОБА_4 з використанням мобільного телефону з номером НОМЕР_1 є тимчасовий доступ до речей і документів.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.
Положеннями ст.ст. 159-162 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до документів, у тому числі, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
До охоронюваної законом таємниці, згідно Закону України «Про захист персональних даних» належать персональні дані особи, що становлять собою відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована.
Згідно частини 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Згідно ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, серед іншого, конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікації, про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; таємниця фінансового моніторингу.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Однією з вимог надання тимчасового доступу до речей та документів, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 163 КПК України, є вимога доведення того, що запитувані речі та документи знаходяться у володінні конкретної фізичної та юридичної особи, або наявні істотні та розумні підстави вважати, що вони можуть перебувати у їх володінні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сторона кримінального провадження, подаючи клопотання про надання тимчасового доступу, повинна надати переконливу та обґрунтовану позицію щодо того, що запитувана інформація та відомості перебувають у володінні конкретної особи, в даному контексті, що саме зазначеним номером телефону користується саме ОСОБА_4 .
Таким чином, з врахуванням зазначеного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що сторона захисту належним чином не обґрунтувала клопотання, оскільки посилаючись на необхідність отримання доступу до історії мобільних з'єднань з мобільного телефону з номером НОМЕР_1 не надає доказів підтвердження, що номер телефону належить саме підозрюваному ОСОБА_4 .
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, у зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 93, 159, 160, 162, 163 ч. 6, ст. 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6