Справа № 367/5479/24
Провадження №2/367/4278/2024
про залишення без руху
14 червня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Подана заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Проте, в позовній заяві не вказано відомостей про наявність електронного кабінету сторін, не зазначено електронної пошти позивача.
До позовної заяви долучено копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги та позов містить розрахунок витрат на правничу допомогу, але при цьому, в позовній заяві відсутні відомості про представника позивача, а саме: не зазначено ПІБ представника, його адресу, засоби зв'язку та РНОКПП.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Щодо ціни позову, суд звертає увагу на те, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема пунктом 2 частини 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому у пункті 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Всупереч вказаним вимогам закону позивачем не обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Відтак позивачу слід надати звіт про оцінку майна, який підтверджує дійсну вартість майна, з приводу якого у сторін виник спір та відповідно вказати ціну позову.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, позовна заява не містить доказів на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві, а саме: до позовної заяви не було долучено актуального витягу чи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири АДРЕСА_1 , станом на дату звернення до суду з позовом. При цьому, суд звертає увагу, що долучена копія інформаційної довідки датована 07.04.2016 р., що не дозволяє наразі встановити дані про належність вказаного об'єкта нерухомого майна на праві власності на час звернення до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду. Таким чином, суд враховує, що позовна заява надійшла до суду 10 червня 2024 року.
Так, до позовної заяви було долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовну вимогу немайнового характеру, а саме вимогу про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
При цьому вбачається, що позивачем заявлено також вимогу майнового характеру, а саме визнати за ним право власності на 1/2 частину об'єкта нерухомості - квартири, АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином позивачу необхідно визначити ринкову вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду та сплатити судовий збір від ціни позову з урахуванням норм законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: вказати відомості про представника позивача та наявність електронного кабінету сторін; зазначити ціну позову, виходячи з ринкової вартості нерухомого майна, про поділ якого заявлені вимоги; долучити звіт про оцінку спірного майна та актуальний витяг чи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири АДРЕСА_1 , станом на дату звернення до суду; сплатити відповідну суму судового збору з урахуванням вимог ЗУ «Про судовий збір» та надати відповідні докази про сплату.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня ЇЇ отримання.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Ю.В. Горбачова