Справа № 367/4091/24
Провадження №2/367/3858/2024
про залишення без руху
16 липня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оплачко В.О., до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Оплачко В.О., до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, до позовної зави не було долучено жодних доказів на підтвердження особи позивача, адреси його проживання чи реєстрації та належності йому зазначеного у позові РНОКПП.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, позовна заява не містить доказів на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві, а саме: будь-яких доказів на підтвердження можливості позивача забезпечувати належний рівень життя та розвитку дитини, офіційного працевлаштування позивача та отримання доходу; доказів, що для життя та розвитку дитини були створені необхідні умови тощо, оскільки вказані обставини мають істотне значення для вирішення спору між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
При цьому, до позовної заяви було долучено лише висновок відділу служби у справах дітей та сімї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкування з нею.
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем не зазначено в якості третьої особи відповідний орган опіки та піклування Бучанської міської ради, а в матеріалах справи також відсутній висновок такого органу опіки та піклування про доцільність визначення проживання дитини з батьком.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Таким чином, суд звертає увагу позивача на необхідність надання копії позовної заяви та належним чином завірених копій всіх доданих до неї документів, для третьої особи - відповідного органу опіки та піклування.
Згідно із ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, всупереч вищезазначеним вимогам, позивачем не засвідчено відповідність всіх копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у нього. Правова позиція щодо належного засвідчення висвітлена в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, а саме, що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі, і є підставою для скасування судового рішення (належне засвідчення: «Згідно з оригіналом», назва посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дата засвідчення копії).
Відтак, позивач повинен засвідчити належним чином додані до заяви письмові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оплачко В.О., до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: долучити докази на підтвердження особи позивача, зареєстрованої адреси його проживання чи перебування та належності йому вказаного РНОКПП; надати докази на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві, а саме: докази на підтвердження можливості позивача забезпечувати належний рівень життя та розвитку дитини, офіційного працевлаштування позивача та отримання доходу; зазначити в якості третьої особи відповідний орган опіки та піклування (за місцем проживання позивача та дитини); надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з батьком; характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов та документи, що підтверджують право власності на житло; надати копію позовної заяви та належним чином завірені копії всіх доданих до неї документів, для третьої особи - органу опіки та піклування; завірити копії інших документів, що додаються до позовної заяви з урахуванням зазначеного вище.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оплачко В.О., до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня її отримання.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя: Ю.В. Горбачова