Справа № 357/9730/24
3/357/4602/24
25 липня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ОБ № 214432 від 28 червня 2024 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності:
1) згідно з постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2024 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
2) відповідно до постанови серії ЕНА № 2498509 від 28 червня 2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП (далі - протокол),
28 червня 2024 року о 22 год 20 хв в м. Біла Церква по вул. П. Коновальця, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot Partner, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності безперервної фото-відеофіксації на нагрудну боді камеру Motorola VB 400 № 477330. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом припаркований без порушень ПДР України, та в присутності свідків. Правопорушення вчинено повторно протягом року від 19 березня 2024 року рішення суду, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вину визнав та заперечував обставини викладені у суті протоколу, зокрема, що він керував транспортним засобом. Пояснив, що дійсно постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2024 року він притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вказані рішення не оскаржував.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, за вказаною нормою, якщо у особи, яка керує транспортним засобом відносно якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вона: підлягає відстороненню від керування цими транспортними засобами; оглядові на стан наркотичного сп'яніння.
Системний аналіз п. 3 і 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/73 свідчить, що ознаками алкогольного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, підозра, що особа, перебуває у стані алкогольного сп'яніння, установлюється за результатами огляду, за наявності однієї або кількох ознак, які перелічені вище.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, що стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «28 червня 2024 року о 22 год 20 хв в м. Біла Церква по вул. П. Коновальця, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot Partner, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності безперервної фото-відеофіксації на нагрудну боді камеру Motorola VB 400 № 477330. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом припаркований без порушень ПДР України, та в присутності свідків. Правопорушення вчинено повторно протягом року від 19 березня 2024 року рішення суду, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП».
У вище вказаному протоколі ОСОБА_1 вказав про те, що «від проходження відмовляюсь»;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, де перелічені виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та вказано, що огляд не проводився.
У вказаному акті наявні підписи двох свідків на підтвердження того, що огляд не проводився, водій категорично відмовився від проходження огляду;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 червня 2024 року, згідно якого, ОСОБА_1 направлявся для огляду до лікарні.
У вище вказаному направленні вказано про те, що «огляд не проводився, від підпису відмовився»;
- листом КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» від 19 грудня 2023 року та КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 14 грудня 2023 року;
- письмовим поясненянм свідка ОСОБА_2 від 28 червня 2024 року, згідно якого 28 червня 2024 року о 23 год 00 хв по вул. Коновальця вона була свідком та бачила, як працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти позачерговий огляд для визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, їхати в медичний заклад водій відмовився;
- письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 від 28 червня 2024 року, які аналогічні викладеними у письмових поясненнях ОСОБА_2 ;
- рапортом поліцейського від 28 червня 2024 року, згідно якого, 28 червня 2024 року під час несення служби в складі наряду Вулкан-0701 (рядовий поліції ОСОБА_4 , сержант поліції ОСОБА_5 ) о 22 год 31 хв, отримали виклик на службовий планшет «Порушення ПДР», прибувши на місце події за адресою м. Біла Церква, вулиця Полкновника Коновальця, було виявлено заявницю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що водій транспортного засобу PEUGEOT PARTNER з н.з НОМЕР_2 керує в стані алкогольному сп'яніння та ледве не збив ОСОБА_3 , заявниця зафіксувала водія ТЗ, по прибуттю працівників поліції машина була замкнута і водій пішов у невідомому напрямку. Заявниця повідомила що дана особа притягалася раніше за ст. 130 КУпАП та сьогодні коли вона підійшла для того щоб зробити зауваження стосовно порушення ПДР у водія були присутні ознаки алкогольного сп'яніння. Перевіривши ТЗ по базі ІПНП було встановлено водія транспортного засобу ним виявився ОСОБА_1 котрий притягувався 13 січня 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обстежувавши прилеглу територію було виявлено даного громадянина котрий рухався по вулиці П. Коновальця, ОСОБА_3 підтвердила що саме дана особа перебувала за кермом ТЗ та рухалася по вулиці П. Коновальця. Під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці) в водія, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі на що останній категорично відмовився. Було відібрано пояснення та заяву з даного приводу та на водія складено протокол за ч.2 ст. 130 КУпАП, ч. 4 ст. 126 КУпАП. Подія зафіксована на нагрудну камеру Motorolla VB400 №477330, №477938. ТЗ PEUGEOT PARTNER було запарковано на місці зупинки без порушень ПДР України;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 28 червня 2024 року, згідно якого, зокрема, установлені обставини викладені у суті протоколу. Так вбачається, що на виклик прибули працівники поліції, та заявниця ОСОБА_3 повідомила, що водій керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В подальшому установивши автомобіль, працівники поліції підійшли до нього, який був припаркований біля краю проїжджої частини в не рівному положенні, та до нього відразу підійшов ОСОБА_1 , який сів за водійське сидіння, та який перебував в стані алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду;
- а) довідкою, б) витягом з адміністративної практики та в) копією постанови суду, де вказано, що згідно з постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2024 року, ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.
Отже, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Суддя відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вказане спростовується, зокрема, рапортом поліцейського, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання ОСОБА_1 , у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на три роки.
Оплатне вилучення транспортного засобу суддя не застосовує, оскільки доказів належності транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 до протоколу не долучено.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Таким чином, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 2 000 х 17 = 34 000 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривні.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3028 х 0,2 = 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА