Справа № 461/5132/24
Провадження № 1-кс/461/3654/24
22.07.2024 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суд м. Львова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження №4202314240000030 від 29.05.2023 року,-
ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру від 20 березня 2024 року, ОСОБА_9 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 року, зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 виключити з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань інформацію про повідомлення про підозру від 20 березня 2024 року, ОСОБА_9 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування скарги покликається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України. 20 березня 2024 року у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023, слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , складено письмове повідомлення про підозру, яке було погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізовані прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 , згідно з яким ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого повторно, у великих та особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, організованою групою, та у службовому підробленні вчиненому організованою злочинною групою. Захисник зазначає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст.ст. 276-277 КПК України, є необґрунтованим, оскільки ні на момент повідомлення про підозру, ні на даний час матеріали кримінального провадження не містять жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_12 вказаних вище кримінальних правопорушень, в тому числі щодо визнання його організатором таких. Сторона захисту зазначає, що твердження органу досудового розслідування не підтверджуються жодними доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, оскільки, підозрюваний ОСОБА_13 жодного разу не спілкувався та не бачився із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Так, захисник стверджує, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які докази: покази осіб, негласні слідчі (розшукові) дії, документи, які би підтверджували, що у ОСОБА_8 взагалі виникав будь-який умисел на заволодіння бюджетними коштами.Вказана обставина безумовно підтверджується тим фактом, що жодний суб'єкт господарської діяльності, засновником або директором якого був та є підозрюваний ОСОБА_13 , жодного разу не брав участь у публічних закупівлях та будь-які бюджетні кошти на розрахункові рахунки даних суб'єктів господарювання ніколи не надходили. Сторона захисту наполягає, що ні ОСОБА_13 особисто, ні суб'єкти господарювання, у яких він є власником або директором, жодного разу не виступали стороною договорів підряду, які вказані у повідомленні про підозру, а також, не виступали субпідрядними організаціями на виконання таких договорів. При цьому, підозрюваному ОСОБА_11 взагалі не відомо, яким чином проводились роботи по даних договорах підряду, які документи у зв'язку із цим складались та які дані туди заносились. Жодні належні та допустимі докази, які б спростовували такі твердження сторони захисту, у сторони обвинувачення відсутні. При цьому захисник, як підстави для задоволення скарги вказує, що твердження сторони обвинувачення ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях, які не підтверджуються жодними наявними доказами, які могли б бути зібрані в межах даного кримінального провадження, якщо б такі обставини дійсно мали місце, а за наявності чітких і послідовних показів підозрюваного ОСОБА_8 , які були надані ним разом із документами вході досудового слідства,у свою чергу, дозволяє зробити висновок про необґрунтованість повідомлення про підозру ЛомаковичуВ.А. За наведених обставин, сторона захисту вважає, що наявні усі підстави для скасування повідомлення про підозру від 20 березня 2024 року, пред'явлену ОСОБА_11 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27 ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 та зобов'язання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2024.
Прокурор ОСОБА_18 скерував на адресу суду заперечення на скаргу ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження №4202314240000030 від 29.05.2023 року. Заперечення вмотивовані тим, що стороною захисту надається оцінка доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, однак слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для оголошення повідомлення про підозру. Крім того, прокурор стверджує, що обґрунтованість підозри підтверджується: договорами підряду № 153/280423-0 від 28.04.2023 предметом якого є виконання робіт на об'єкті: «Реконструкція будівлі спального корпусу на 300 чоловік за адресою АДРЕСА_1 . Коригування», № 154/280423-О від 28.04.2023 предметом якого є виконання робіт на об'єкті: «Реконструкція майстерні під навчально-тренувальний комплекс та реконструкція існуючих господарських будівель пральні і гаражів за адресою АДРЕСА_1 . Коригування» та № 188/120623-0 від 12.06.2023 предметом якого є виконання робіт на об'єкті: «Реконструкція будівель навчального корпусу, їдальні та дитячого садочку під влаштування навчального корпусу з їдальнею та медичним пунктом Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, АДРЕСА_2 . Коригування», укладених між НАСВ в особі директора ОСОБА_20 та ТОВ «УКРСТРОЙКОМПЛЕКТ» в особі генерального директора ОСОБА_21 ; довідкою (висновком) від 13 березня 2024 року Західного офісу Держаудитслужби, згідно якої встановлені порушення під час виконання робіт згідно договорів підряду від 28.04.2023 № 153/280423-О, від 28.04.2023 № 154/280423-О та від 12.06.2023 № 188/120623-О на загальну суму 44 347 242,05 гривень; протоколом огляду предметів від 02.03.2024, а саме мобільного телефону марки Pixel 7, що належить ОСОБА_21 , в ході якого виявлено листування із іншими співучасниками злочину; матеріалами отриманими в ході проведення НСРД, з яких вбачається обізнаність всіх учасників злочинної групи з злочинним планом, спрямованого на заволодіння частиною коштів, виділених на проведення реконструкцій будівель та споруд військового містечка №81 Ліцею; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку. Прокурор зазначає, що твердження адвоката є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи та матеріалам провадження, і є лише спробою уникнути ОСОБА_12 відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень. За таких обставин прокурор вважає, що скарга сторони захисту на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2024 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_22 та підозрюваний ОСОБА_13 скаргу підтримали повністю. Додатково пояснили, що відсутні жодні докази того, що підозрюваний ОСОБА_13 отримував від членів злочинної групи грошові кошти у вигляді готівки, незважаючи на те, що в межах кримінального провадження тривав великий комплекс негласних слідчих (розшукових) дій, і якщо б такі факти були, вони б були зафіксовані. Просили скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні вважав, що скарга не підлягає задоволенню. На його переконання, оголошена ОСОБА_11 підозра є обґрунтованою, що підтверджується сукупністю зібраних доказів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_23 проти задоволення скарги заперечив. Зазначив, що доводи заявника є безпідставними та необґрунтованими, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити. Вказав, що процесуальних порушень у кримінальному провадженні не допущено, повідомлення про підозру є законним та обґрунтованим, кваліфікація дій підозрюваного є попередньою.
Слідчий суддя, заслухавши доводи захисника ОСОБА_24 , підозрюваного ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_25 , слідчого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали скарги та надані стороною захисту докази, дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пункт 10 частини 1 статті 303 КПК України надає право підозрюваному оскаржити повідомлення слідчого про підозру, після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023142400000030 від 29.05.2023 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону.
20 березня 2024 року у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023, слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , складено письмове повідомлення про підозру, яке було погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованоі прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 , згідно з яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27 ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого повторно, у великих та особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, організованою групою, та у службовому підробленні вчиненому організованою злочинною групою.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру здійснюється у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку та у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Згідно з частиною 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України встановлено, що повідомлення про підозру має містити суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру.
Згідно ст.ст. 276-278 КПК України вбачається, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи. Тобто, слідчий суддя досліджує не самі докази, а лише їх наявність та вагомість.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції, належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206КПК України та ст. 303 КПК України.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють» (п. 1 ч. 3ст. 42 КПК України) кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Повідомлення про підозру один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. 42 КПК України.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої підозри, слідчий суддя виходить з того, що слідчим суддею на даній стадії оцінюється лише достатність підстав вважати, чи було вчинено кримінальне правопорушення. Встановлення таких підстав базується на стандарті доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, CampbellandHartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви №12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява №72508/13, параграф 184). Тому цей стандарт доказування є досить низьким, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Фактичними підставами для скасування повідомлення про підозру є: неналежний суб'єкт складання та вручення повідомлення про підозру; порушення процесуального порядку вручення підозри; необґрунтованість підозри.
Необґрунтованість підозри має місце в таких випадках: повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що, своєю чергою, крім порушення вимог КПК є грубим порушенням права на захист; аналіз змісту повідомлення про підозру не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення; матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Також, відповідно до вимог ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити серед іншого зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність.
Змістом підозри є викладення фактичних обставин відповідного кримінального правопорушення, який включає у себе дані про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення цього кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення тощо.
Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення є кримінально-правова оцінка діяння особи шляхом встановлення його кримінально значимих ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, та встановлення відповідності, тобто тотожності, ідентичності ознак вчиненого діяння ознакам конкретної кримінально-правової норми.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення передбачає формулювання висунутої підозри у суворій відповідності з інкримінованою підозрюваному статтею (частиною статті) закону про кримінальну відповідальність.
Отже, фактичні обставини інкримінованого особі кримінально-караного діяння мають відповідати його кримінально-правовій кваліфікації, тобто не допускається інкримінування особі тих дій, яких вона фактично не вчиняла.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов'язкових елементів повідомлення про підозру.
Згідно п. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Принцип верховенства права, визначений у ст. 8 КПК України, передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов'язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.
Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.
Слідчий суддя бере до уваги, що обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти: перший аспект - питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом; другий аспект - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У цьому випадку вирішальне значення має відповідність кримінально-правової кваліфікації діяння фактичним діям підозрюваної особи.
З наведеного витікає, що оскаржуючи повідомлення про підозру, її ініціатор має довести, що висунута підозра є необґрунтованою, тобто відсутній хоча би один з наведених аспектів, або повідомлення про підозру відбулося із суттєвим порушенням визначеного КПК порядку.
Як вбачається із матеріалів скарги, заявник вважає повідомлення про підозру необґрунтованою, оскільки викладені відомості не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Вивченням матеріалів кримінального провадження № 42022110000000191 встановлено, що ОСОБА_11 повідомлено про підозру за ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27 ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
З вказаної підозри вбачається, що ОСОБА_13 створив організовану групу, до якої залучив ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 та ОСОБА_17 з метою заволодіння бюджетними коштами під час проведення робіт із реконструкції будівель та споруд ліцею, контролював за їх діями, надавав їм вказівки щодо безпосереднього заволодіння бюджетними коштами, вирішував проблемні питання, які будуть виникати в ході реалізації злочинного плану. Однак, у справі відсутні належні докази, що ОСОБА_13 спілкувався, зустрічався, чи іншим чином контактував з іншими підозрюваними з метою обговорення, чи погодження процесу готування цінових пропозицій, проектів договорів підряду, договірної ціни, запланованих робіт та порядку розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок неналежного виконання робіт. Зафіксованих фактів організації зустрічей, покази осіб, які брали участь у таких зустрічах, щодо даних обставин, - відсутні, а відтак твердження органу досудового розслідування про дані обставини є лише припущенням. ОСОБА_13 не виступав стороною договорів, йому невідомо, які документи складались з приводу даних правовідносин. Доказів отримання грошових коштів ОСОБА_12 , чи участі останнього у таких відносинах слідчому судді не надано. Доказів того, що зафіксовані органом досудового розслідування розмови інших осіб про ОСОБА_8 стосуються кримінального провадження, суду не надано. З розмов інших осіб неможливо зробити категоричний та переконливий висновок про досліджуваний предмет перемовин щодо ОСОБА_8 .
Крім того, оголошена підозра не містить доказів, що ОСОБА_13 заздалегідь був обізнаний, що із державного бюджету передбачається виділення коштів для проведення реконструкції будівель та споруд військового містечка №81 Ліцею, впродовж 2023 року ОСОБА_13 не був працівником Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, або військового містечка №81Ліцею або будь-якої іншої установи, яка пов'язана із виділенням або отриманням бюджетних коштів. Крім того, жодний суб'єкт господарської діяльності, засновником або директором якого був та є підозрюваний ОСОБА_13 , жодного разу не брав участь у публічних закупівлях, будь-які бюджетні кошти на розрахункові рахунки даних суб'єктів господарювання ніколи не надходили. Щодо отримання підозрюваним ОСОБА_12 грошових коштів, то відсутні докази, що ОСОБА_13 отримував від членів злочинної групи грошові кошти у вигляді готівки, незважаючи на те, що в межах кримінального провадження тривав значний комплекс негласних слідчих (розшукових) дій.
Так, для повідомлення особи про підозру має бути наявним склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі докази, що в своїй сукупності будуть достатніми для повідомлення особі про підозру.
В той же час з матеріалів кримінального провадження №4202314240000030 від 29.05.2023 року, не вбачається наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_8 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, поза розумним сумнівом. Підозра, ОСОБА_31 ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування та без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого йому діяння.
При цьому, слідчий суддя не надає оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості і повноти, оскільки надання такої оцінки виходять за межі наданих слідчому судді повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, у матеріалах кримінального провадження відсутні достатні об'єктивні факти або інформація, які б могли свідчити про причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тому враховуючи наведене слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити, та скасувати повідомлення про підозру від 20.03.2024 року, пред'явлену ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 року.
Керуючись ст.ст. 303, 305- 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження №4202314240000030 від 29.05.2023 року - задовольнити.
Скасувати повідомлення про підозру від 20.03.2024 року, пред'явлену ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 року.
Зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023142400000030 від 29.05.2023 року виключити з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань інформацію про повідомлення про підозру від 20 березня 2024 року, пред'явлену ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Повний текст ухвали проголошено 26.07.2024 року о 15 год. 30 хв.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .