Справа № 240/32230/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
26 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 17 серпня 2023 року №0379561-2410-0625-UA18040190000029215 та №0379560-2410-0625-UA18040190000029215.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки, на переконання позивача, згідно положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єкти нерухомості, які перебувають у власності позивача, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Наголошує, що: 1) основним видом діяльності є виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корки, соломи та рослинних матеріалів для плетіння; 2) будівлі та споруди, що визначені відповідачем як об'єкти оподаткування, використовуються у її діяльності; 3) будівлі аргарного складу та склад-навіс відносяться до класу «Будівлі промисловості та склади» код 125 Державного класифікатора будівель та споруд.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області 10 квітня 2012 року.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 жовтня 20220 року, ОСОБА_1 , згідно договору купівлі - продажу приміщення №3045 від 26 березня 2015 року, на праві власності належать ? складу-навісу, Ї, загальною площею 1824,6 кв.м, розташованого в АДРЕСА_1 та, згідно договору купівлі - продажу приміщення №3044 від 26 березня 2015 року - ? будівлі ангарного складу, загальною площею 478,8 кв.м, розташованого в АДРЕСА_1 .
17 серпня 2023 року ГУ ДПС у Житомирській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення - рішення №0379561-2410-0625-UA18040190000029215 та №0379560-2410-0625-UA18040190000029215, якими визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік у розмірі 15561,00 грн та 59299,50 грн, відповідно.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ внесені зміни до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, відповідно до яких: не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до ДК 009:2010 економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар'єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво». Промисловість у розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об'єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.
Тобто, застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №580/10424/21 та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 820/3556/17.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, до групи 125 «Будівлі промислові та склади» віднесено клас 1251 - «Будівлі промисловості», що включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням (підкласи 1251.1-1251.9); та клас 1252 - «Резервуари, силоси та склади», що включає резервуари та ємності, резервуари для нафти та газу, силоси для зерна, цементу та інших сипких мас, холодильники та спеціальні склади. Цей клас включає також складські майданчики (підкласи 1252.1-1252.9). Підклас 1252.9 «Склади та сховища інші».
Фактичне головне призначення кожного конкретного об'єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному вказаним Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення.
Як свідчить копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 жовтня 20220 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належать по 1/2 складу-навісу та будівлі ангарного складу.
Відтак, з урахуванням наведених вище положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належні позивачу об'єкти нерухомості відносяться до групи «Будівлі промислові та склади».
З відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корки, соломи та рослинних матеріалів для плетіння (16.29).
Зазначений вид економічної діяльності, згідно Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №457, відноситься до секції С «Переробна промисловість».
Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо використання об'єктів нерухомості за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду), слід зауважити на таке.
Абзацом 4 підпункту 63.3 статті 63 ПК України закріплено, що платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
За змістом абзацу 3 цього підпункту об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Приміщення, земля або машина є об'єктами оподаткування, про які потрібно повідомляти контролюючі органи незалежно від того чи вони є власністю підприємства, чи використовуються на умовах оренди. Звітуючи про ці об'єкти, платники податків мають подавати форму 20-ОПП «Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» (далі - Повідомлення за формою № 20-ОПП).
В силу пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Прядок №1588), Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Пунктом 8.5 Порядку №1588 закріплено, що у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.
Графа 9 «Стан об'єкта оподаткування», згідно додатка до повідомлення за формою 20-ОПП «Пам'ятка для заповнення розділу 3 Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність», містить інформацію про стан об'єкта, який відповідає фактичному стану об'єкта оподаткування на момент подання повідомлення за формою №20-ОПП: 1 - будується/готується до введення в експлуатацію; 2 - експлуатується; 3 - тимчасово не експлуатується; 5 - непридатний до експлуатації; 6 - об'єкт відчужений/повернутий власнику; 7 - зміна призначення/перепрофілювання; 8 - орендується; 9 - здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об'єкт» зазначається: 1 - право власності; 2 - право володіння; 3 - право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 - право господарського відання; 5 - право оперативного управління; 6 - право постійного користування; 7 - право довгострокового користування або оренди; 8 - право короткострокового користування, оренди або найму; 9 - іпотека; 10 - довірче управління майном.
Як встановлено з Повідомлення за формою №20-ОПП від 31 липня 2018 року, яке було подано позивачем до податкового органу щодо об'єктів за адресою АДРЕСА_1 , у графах 9 та 10 зазначено «8», тобто об'єкти орендуються та перебувають на праві короткострокового користування, оренди або найму.
Згідно клопотання позивача від 19 січня 2024 року жодних змін, що стосується об'єкту оподаткування, котрий зазначений у повідомленні 20-ОПП, не відбулося, а тому інших повідомлень форми №20-ОПП по податкового органу подано не було.
Зважаючи на викладене, є обґрунтованими твердження відповідача про те, що позивач не подавав до податкового органу інформації про використання об'єктів нерухомості у процесі виробництва. Натомість, наявна у контролюючого органу інформація підтверджує використання позивачем таких об'єктів для надання їх в оренду.
Враховуючи зазначене, правові підстави для застосування пільги, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, для об'єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, відсутні, оскільки позивачем не надано доказів того, що такі використовуються за призначенням у господарській діяльності позивача та не здаються їх власником в оренду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.