08.07.2024 Справа №607/12603/24 Провадження №2-а/607/283/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
07.06.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача Головного управління національної поліції в Тернопільській області, в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №333182 від 27.05.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. та закрити провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.05.2024 поліцейським Голоден М.І. винесено постанову серія ГБВ №333182 про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. З винесено постановою не погоджується, оскільки жодних незаконний дій ним вчинено не було. Вказав, що він викликав поліцію, оскільки з його будинку пропало свідоцтво про смерть його діда. Вважає, що дане свідоцтво викрали його родичі, які мають на меті успадкувати його майно. Поліцейський повідомив, що він викликав поліцію без належних на те підстав. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що уповноваженими посадовими особами перед винесенням відносно нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, було перевірено та надано оцінку обставинам, які зумовили його зателефонувати на лінію 102. Вважає, що у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь. Проте, в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з'ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого стати ю 40 Конституції. З цих підстав просить суд, оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
24.06.2024 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти нього, оскільки 21.05.2023 позивач перебуваючи за місцем свого проживання здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції, повідомивши про подію яка свого підтвердження не знайшла. Поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Шумськ) інспектором поліції ГУНП в Тернопільській області було виявлено дане порушення та винесено на позивача постанову серії ГБВ № 333182 від 21.05.2024 за ст. 183 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 850 грн. Тому, вважає, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові та вказав, що зателефонував в поліцію, оскільки в себе вдома виявив відсутність свідоцтва про смерть діда, який склав заповіт в його користь. Вважає, що документи могли викрасти його родичі, які мають на меті успадкувати майно діда. Умислу спрямованого на завідомо неправдивий виклик поліції не мав.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, у поданому суду відзиві, просив суд справу слухати у відсутності представника ГУНП в Тернопільській області.
Дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27 травня 2024 року поліцейським СРПП ВП № 1 (м. Шумськ) інспектором поліції ГУНП в Тернопільській області Голоден М.І., відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ГБВ №333182, відповідно до якої він 27.05.2024 о 23 год. в с. Лисичники по вул. Дворище, 11, здійснив завідома неправдивий викликав працівників поліції, а саме повідомив про крадіжку, що насправді не підтвердилось, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за правовідносинами, що виникли між сторонами, є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Відповідно до ст. 183 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Тобто, предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачено ст.183 КУпАП, а саме завідомо неправдивий виклик поліції.
Перевіряючи обґрунтованість посилання відповідача на встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, слід зазначити, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Об'єктивна сторона за ст. 183 КУпАП - виклик спецслужб нібито для допомоги, знаючи наперед, що в цьому немає ніякої необхідності. Дії, спрямовані на зрив нормальної роботи служб.
Суб'єктивна сторона правопорушення - прямий умисел. Особа, повідомляючи інформацію спецслужбі, усвідомлює, що вона неправдива і бажає даремного виїзду поліцейських.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктами 3, 5, 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені статтею 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду по справі №813/2451/17 від 27.02.2018 р. зазначено, що сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як встановлено Судом та вбачається із пояснень позивача, підставою для звернення ОСОБА_1 на лінію «102», стало те, що з його дому зникли документи, а саме свідоцтво про смерть діда, які він вважав викраденими. До цього часу документів не знайдено, що на думку Суду не дає підстав вважати, що повідомлення позивача про крадіжку документів, було неправдивим.
Водночас, наданий представником відповідача аудіозапис дзвінка позивача на лінію «102», не свідчить про завідомо неправдивий викликав працівників поліції, оскільки із його змісту вбачається, що позивач зателефонував на лінію «102» та повідомив про те, що у нього зникли документи.
Таким чином, працівником поліції не дотримано вимог ст. 258 КУпАП, оскільки після виявлення факту можливого вчинення правопорушення з боку позивача, він був зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення. Проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій працівника поліції, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
З цих підстав, враховуючи всі обставини справи з посиланням на докази, суд приходить до висновку, що відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», безпідставно прийшов до висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.183 КУпАП.
Зважаючи на те, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, винуватість позивача, на думку суду, ґрунтується на припущеннях. Тому, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/1-а.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За таких обставин, відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Відтак, оскаржувану постанову серії ГБВ №333182 від 27 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, слід скасувати.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління національної поліції в Тернопільській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 143, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 183, 247, 251, 252 КУпАП, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №333182 від 27.05.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області, адреса місця знаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, Код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич