про встановлення нового строку для подання звіту
19 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5018/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Глазкова Андрія Сергійовича, звернувся до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 гривень за період з 01 червня 2022 року по 23 липня 2022 року та з 03 серпня 2022 по 09 грудня 2022 року за вирахуванням раніше виплачених додаткових грошових винагород; та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000 гривень за період з 01 червня 2022 року по 23 липня 2022 року та з 03 серпня 2022 по 09 грудня 2022 року за вирахуванням раніше виплаченої суми додаткової грошової винагороди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 04.01.2024 року.
До суду 12.04.2024 року надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, у якій він, посилаючись на статтю 382 КАС України, просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 р. по справі №340/5018/23 у строк один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.
Ухвалою від 22.04.2024 року суд задовольнив заяву представника позивача про встановлення судового контролю та зобов'язав військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №340/5018/23 у строк - один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.
19.07.2024 року на адресу суду надійшов звіт відповідача про виконання рішення суду.
У звіті зазначено, що у військовій частині НОМЕР_1 знаходиться на опрацюванні рішення суду щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 від 04.12.2023 №340/5018/23. Військова частина НОМЕР_1 знаходиться на повному фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , яка в свою чергу є бюджетною організацією та утримується з коштів державного бюджету. В лютому місяці було проведено нарахування коштів для виплати ОСОБА_1 та направлено заявку від 07.04.2024 №5 для виділення коштів по даному рішенню. Таким чином у зв'язку із відсутністю коштів цільового призначення на виконання рішення суду від 04.12.2023 №340/5018/23 неможливо здійснити виплату коштів ОСОБА_1 .
У період з 18.06.2024 по 05.07.2024 та з 11.07.2024 по 12.07.2024 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Дослідивши поданий звіт про виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Як встановлено судом, відповідач у справі не заперечує, що 340/5018/23 наразі не виконано. Військова частина переконує, що зазначене рішення суду буде виконано у найкоротші строки після виділення військовій частині відповідних бюджетних коштів.
Суд зауважує, що невиконання судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 в частині виплати грошового забезпечення за відсутності відповідного фінансового забезпечення не дає підстави вважати рішення суду виконаним.
Отже, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у цій справі не виконано.
Разом з тим, суд доходить висновку, що невиконання військовою частиною судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може уважатися виконанням судового рішення з поважних причин.
Також суду не надано жодних доказів про вжиття всіх можливих заходів щодо виконання судового рішення суду, таких як наприклад: рапорти до фінансово-економічної служби головному бухгалтеру військової частини виконати рішення суду, звернення командира військової частини НОМЕР_1 до командира військової частини НОМЕР_2 з питання фінансування, звернення командира військової частини НОМЕР_2 до Міністерства оборони, копії заявки від 07.04.2024 №5, тощо.
На підставі викладеного, враховуючи, що військовою частиною НОМЕР_1 не надано доказів повного виконання рішення суду, беручи до уваги причини його невиконання, у суду відсутні підстави для прийняття звіту (вих. №47/3597 від 17.07.2024) про виконання рішення суду по справі 340/5018/23 та завершення процедури судового контролю, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту.
Принагідно суд вважає за доцільно направити копію вказаної ухвали й до військової частини НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_1 знаходиться на повному фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Керуючись статтями 245, 248, 256, 293-297, 382 КАС України, суд, -
Відмовити у прийняті звіту військової частини НОМЕР_1 .
Встановити новий строк для подачі звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі №340/5018/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати суду звіт про виконання судового рішення у повному обсязі у строк 60 днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали суду направити сторонам та військовій частині НОМЕР_2 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК