08 квітня 2024 рокуСправа №160/1058/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, у розмірі 50% грошового забезпечення, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2023р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, у розмірі 50% грошового забезпечення, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.02.2023р. та урахуванням виплачених платежів;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2022р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2022р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2023р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312 з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2023р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/6241/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року по справі № 160/6241/23.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 було скасовано пункт 6 Постанови №103, у зв'язку із чим відновлено дію п.4 Постанови №704 в попередній редакції, згідно з якою розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. З огляду на наведене та враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023р., в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023р. у справі №160/13490/23 було видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при перерахунку пенсії, станом на 01.01.2023р. для перерахунку його пенсії з 01.02.2023р., з урахуванням вказаного у цій довідці грошового забезпечення, яку направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Крім того, позивач самостійно звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі вищевказаної оновленої довідки та з урахуванням індексацій передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі №160/6241/23, додавши до цієї заяви її копію. Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області позивачеві протиправно та безпідставно відмовлено у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі вищевказаної довідки. Позивач вважає таку відмову протиправною і незаконною, оскільки останньою порушено приписи ст. ст. 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 3633,60грн; заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2022р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2022р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2023р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312 з врахуванням індексації пенсії, нарахованої з 01.03.2023р., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/6241/23 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити на підставі ст. 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.10.2023р. №ФД99312, з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року по справі № 160/6241/23 із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.
На виконання вимог ухвали суду від 15.01.2024 року, позивачем 05.02.2024р. було усунуто означені недоліки позовної заяви та подано до суду документ про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 3633,60грн та заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1058/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 28.02.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Копія позовної заяви з додатками до неї та копія ухвали суду від 12.02.2024 року скерована за допомогою електронних засобів зв'язку до електронного кабінету відповідача та доставлена до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд” Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 11.01.2024 року о 13:56год. та 14.02.2024 року о 22:54год., відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявними в матеріалах справи, однак, станом на 08.04.2024р. відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому, за приписами частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) - у розмірі 50% грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року у справі №160/13490/23 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
19.10.2023р. ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року у справі №160/13490/23 видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №ФД99312, відповідно до якої розмір грошового забезпечення, що має враховуватися при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , за нормами, чинними станом на 01.01.2023 року, за посадою «начальник відділення складу майна корпусу» складається з: посадового окладу - 4700,00 грн., окладу за військовим званням (прапорщик) - 1450,00 грн., надбавки за вислугу років 45% - 2767,50 грн., надбавка за особливості проходження служби 65% - 3798,28грн., надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень 15% - 462,00грн., надбавка за кваліфікацією 5% - 154,00грн., премії 229% - 7053,20грн., та становить всього 20384,98грн.
Вказана довідка листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №37/22604/9 направлена Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та позивачеві.
Крім того, 29.11.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з 01.02.2023р. відповідно до вищевказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №ФД99312 та з урахуванням індексацій передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/6241/23. До вказаної заяви позивачем додаткового було долучено копію означеної довідки.
Листом від 29.12.2023 року №66562-52743/К-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачеві у проведенні перерахунку її пенсії з 01.02.2023р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №ФД99312, посилаючись на те, що відповідно до пункту 2 Порядку №45, з урахуванням змін, внесених Постановою №103, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС; на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; зважаючи на те, що повідомлення Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій за даними грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. до Пенсійного фонду України не надходили, то підстави для проведення перерахунків пенсій відсутні.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не здійснення з 01.02.2023р. перерахунку та виплати його пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №ФД99312 та з урахуванням індексацій, передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/6241/23, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-XII встановлено, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
При цьому, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019р. у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008р. №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» затвердив Порядок №45.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №103 від 21.02.2018) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час звернення за перерахунком пенсії) передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Так, Постановою КМУ №704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 1 Постанови №103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Крім того, відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 (яка набрала чинності 24.02.2018р.) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Також пунктом 6 Постанови №103 були внесені наступні зміни до п.1 Порядку №45, який викладено в наступній редакції: «Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України».
Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Суд повторює, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, на думку суду, зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому, суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон №294-IX), Закон України від 15.12.2020 року №1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закон України від 02.12.2021 року №1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, Закон України від 03.11.2022 року №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік” таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Крім того, суд враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 було скасовано пункт 6 Постанови №103, у зв'язку із чим відновлено дію п.4 Постанови №704 в попередній редакції, згідно з якою розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Суд зазначає, що у розглядуваному випадку видача позивачеві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. для перерахунку його пенсії з 01.02.2023р. було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно із Законами №294-IX, №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Як зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, відповідно до Закону України від 07.12.2017р. №2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року у розмірі - 1762,00грн.
Водночас, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00грн.
Законом України від 15.12.2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2270,00грн.
Законом України від 02.12.2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2481,00грн.
Законом України від 03.11.2022 року №2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 2684,00грн.
Таким чином, суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зокрема згідно із Законами №294-IX, №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, відповідно (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд також зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
При цьому, алгоритм дій, які повинні вчинити ІНФОРМАЦІЯ_3 та Головне управління ПФУ в Дніпропетровській не змінився.
Таким чином, на ІНФОРМАЦІЯ_3 покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Водночас, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №328/4303/16-а (2-а/328/8/17), органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Відтак, суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року у справі №160/13490/23 видано довідку від 19.10.2023р. №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Вказана довідка була направлена листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №37/22604/9 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримана відповідачем, що останнім не заперечується та визнається.
Таким чином, у даному випадку підставою для перерахунку пенсії позивача є вищевказана довідка уповноваженого органу та відповідна заява позивача щодо його проведення.
За таких обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку із отриманням від уповноваженого органу відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Таким чином, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312, оформлена листом від 29.12.2023 року №66562-52743/К-01/8-0400/23, є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вищевказаною протиправною відмовою відповідача, оформленою листом 29.12.2023 року №66562-52743/К-01/8-0400/23, а не його діями щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки, як помилково зазначає позивач, а тому, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії позивачеві на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2023 року №66562-52743/К-01/8-0400/23, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
За наведених обставин, враховуючи приписи частини 2 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312 має бути проведений саме з 01.02.2023р., бо, відповідно до вищенаведених приписів ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, відтак, оскільки обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, настали 01.01.2023р. (зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), то і перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. має бути проведений саме з 01.02.2023р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Таким чином, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2023р. перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 50% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, щодо позовних вимог ОСОБА_1 про проведення перерахунку її пенсії на підставі вищевказаної оновленої довідки з урахуванням індексацій, передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також з врахуванням нарахованої з 01.07.2021р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі №160/6241/23, суд зазначає наступне.
Так, з позовної заяви слідує, що позивач стверджує, що після перерахунку її пенсії з 01.02.2023р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., нарахування та приплата індексацій її пенсії передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також нарахування та виплата щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, передбачена постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 може припинитися, тому наперед просить відповідача здійснити перерахунок та виплату такої виплати після проведення перерахунку її пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312.
Водночас, судом встановлено, що позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів не нарахування і не виплати індексацій, передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.
Отже, вказані вимоги щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі вищевказаної оновленої довідки з урахуванням індексацій, передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, є передчасними та такими що задоволенню не підлягають, позаяк у даному випадку предметом спору є саме встановлення права позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023р. №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., при цьому, чи буде здійснено перерахунок та виплата пенсії позивача без врахування індексацій, передбачених постановою КМУ «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022р. №118 та постановою КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023р. №168, а також щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, в майбутньому на теперішній час стверджувати неможливо, при цьому, вирішення позовних вимог на майбутнє суперечить приписам ст.5 КАС України, якою визначено, що захисту підлягає саме порушене право особи, а не можливість його порушення в майбутньому.
Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що питання нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, яка передбачена постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 вирішувалась рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/6241/23.
Так, дійсно, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі №160/6241/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ) з 01.03.2022 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, та виплатити заборгованість із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року у справі №160/6241/23 повернуто скаржнику.
Отже, позивачем також оскаржуються дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року у справі №160/6241/23.
Разом з тим, суд зазначає, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано розділом ІV "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" Кодексу адміністративного судочинства України, яким не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Так, відповідно до приписів ст.383 КАС України, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Крім того, за вищенаведеними нормами закону, у разі невиконання відповідачем (боржником) рішення суду, позивач, як стягувач, може отримати виконавчий лист на виконання такого судового рішення та звернутися до відповідного органу державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Натомість, чинним законодавством не передбачено зобов'язання відповідача (боржника) виконати судове рішення, яке набрало законної сили у судовому порядку шляхом подання окремого позову з цього приводу та ухвалення відповідного судового рішення.
При цьому, з приписами частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15.
Суд також зауважує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та визначається як завершальна стадія судового провадження.
Таким чином, звертаючись з позовними вимогами щодо здійснення з 01.02.2023р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 та з врахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року у справі № 160/6241/23, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, оскільки наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову, що є підставою для відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.
З огляду на наведене у сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з абзацом першим частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, підлягають відшкодуванню на користь останнього пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 1211,20грн. шляхом стягнення саме цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2023 року №66562-52743/К-01/8-0400/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 01.02.2023р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.10.2023 року №ФД99312 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 50% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова