Справа № 756/2744/24
Провадження № 2/756/2300/24
17 липня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.11.2013 між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. На час смерті позичальника утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 41850,64 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту. 05.05.2023 позивачем була направлена претензія кредитора до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є відповідач - ОСОБА_1 27.06.2023 спадкоємцю було направлено лист-претензію, проте вказана претензія залишилась без належного реагування. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість у сумі 41850,64 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07.03.2024 прийнято до розгляду справу та відкрито спрощене позовне провадження у справі, з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про огляд веб-сайту.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася. При цьому, 17.07.2024 до суду відповідач подала заяву, у якій визнала заявлені позовні вимоги, просила проводити розгляд справи у її відсутність.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Судом встановлено, що 04.11.2013 між ПАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
З довідки АТ «Приватбанк» вбачається, що за життя ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н від 04.11.2013 отримав наступні картки:
№ НОМЕР_1 відкриту 04.11.2013, термін дії якої був до 07/17;
№ НОМЕР_2 відкриту 04.11.2013, термін дії якої був до 11/17;
№ НОМЕР_6 відкриту 28.07.2014, термін дії якої був до 11/17;
№ НОМЕР_3 відкриту 04.08.2014, термін дії якої був до 07/18;
НОМЕР_7 відкриту 22.06.2018, термін дії якої був до 04/22;
НОМЕР_8 відкриту 28.01.2022, термін дії якої до 07/25.
Згідно з довідкою про зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 , кредитний ліміт за кредитною карткою змінювався, складав станом на 28.07.2014 - 8000,00 грн.; 19.04.2017 - 13000,00грн.; 20.07.2017 -18000,00 грн.; 20.10.2017 - 23000,00 грн.; 23.01.2019 - 24000,00 грн.; 07.05.2019 -29000,00 грн.; 19.11.2019 - 30000,00 грн.; 05.12.2019 -35000,00 грн.; 05.03.2020 -48000,00 грн.; 28.01.2022 - 50000,00грн.; з 12.04.2022 кредитний ліміт становить 0,00 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
03.03.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 за життя свої зобов'язання за вказаним договором не виконував, у результаті чого, згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість останнього за кредитним договором б/н від 04.11.2013 станом на день його смерті, становить 41850,64 грн., яка є заборгованістю за тілом кредиту.
Згідно з ч.1 ст.608 ЦК України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ст.1216, ст.1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у ст.1219 ЦК України.
Оскільки кредитні зобов'язання не включені до визначеного ст.1219 ЦК України переліку зобов'язань, які не входять до складу спадщини, тому зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, спадкуються спадкоємцями померлого позичальника - спадкодавця в загальному порядку, встановленому законом. Строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц (провадження № 61-25487св18) вказано, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: 1) чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; 2) коло спадкоємців, які прийняли спадщину; 3) при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); 4) при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Тлумачення статті 1281 ЦК України свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у цивільній справі № 336/437/21.
05.05.2023 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори з претензією кредитора з проханням включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором у розмірі 41860,00 грн. до спадкової маси, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком, повідомити банк про звернення спадкоємців із заявами про прийняття спадщини та повідомити банк чи видавалися свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із частиною 1, 3 та 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
27.06.2023 позивачем спадкоємцю було направлено лист-претензію, згідно якого АТ КБ «ПриватБанк» було пред'явлено свої вимоги щодо погашення заборгованості, але ніяких дій відповідачем виконано не було.
Оскільки ОСОБА_2 помер, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк», на підставі ст. ст. 1281, 1282 ЦК України, за борги спадкодавця має відповідач, яка прийняла спадщину у відповідності до вимог закону.
Згідно зі ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
При цьому, за змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.
Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки відповідач визнала позов у повному обсязі, про що нею було подано до суду письмову заяву, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором спадкодавця № б/н від 04.11.2013 у розмірі 41850 (сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят) гривень 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ - 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 22.07.2024.
Відомості про сторін:
1. Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ - 14360570);
2. Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя М.М. Ткач