Справа №295/10550/20
4-с/295/27/24
18.06.2024 року м. Житомир
Богунський районий суд м. Житомира в складi:
головуючого - суддi Перекупка І.Г.,
при секретарі - Українця Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданнi в приміщені Богунського районного суду м. Житомира скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, -
До Богунського районного суду м. Житомир звернувся зі скаргою ОСОБА_1 надії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. В обгрунтування скарги вказав, що він, ОСОБА_2 , змушений звернутися з зі скаргою з приводу оскарження рішення та дій приватного виконавця. Так,16 вересня 2020 р. Богунським районним судом було винесено судовий наказ у справі № 295/10550/20 від 16.09.2020 р. про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Приватного Підприємства «Нова Крошня - Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4 920,71 грн. за період з 01.06.2019 р. по 01.08.2020 р.,
Судовий наказ був направлений на примусове виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області.
19 грудня 2023 р. приватним виконавцем Волковою Є.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 673634825.
В подальшому, приватним виконавцем Волковою Є.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника від 19.12.2023 р., про стягнення з боржника основної винагороди, про та про стягнення мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
ОСОБА_2 вважає Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 673634825 від 19.12.2023 р. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні скаржник наполягав на скасуванні постанови приватного виконавця Волкової Є.О. про відкриття виконавчого провадження ВП № 673634825 та накладення арешту на рахунок ОСОБА_2 .
Приватний виконавець Волкова Є.О. до суду не з'явилася, направила до суду відзив, пояснення та заперечувала проти задоволення скарги.
Суд, дослідивши матеріали скарги та пояснення сторін встановив.
16 вересня 2020 р. Богунським районним судом було винесено судовий наказ у справі № 295/10550/20 від 16.09.2020 р. про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Приватного Підприємства «Нова Крошня - Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 4» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4 920,71 грн. за період з 01.06.2019 р. по 01.08.2020 р.,
Судовий наказ був направлений на примусове виконання до Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області.
19 грудня 2023 р. приватним виконавцем Волковою Є.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 673634825.
В подальшому, приватним виконавцем Волковою Є.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника від 19.12.2023 р., про стягнення з боржника основної винагороди, про та про стягнення мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
ОСОБА_2 вважає Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 673634825 від 19.12.2023 р. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону - «Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника» встановлено, що:
«Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.»
З метою отримання інформації про наявність у боржника коштів у фінансових установах на території України, до банків було направлено запит з вимогою надати інформацію про наявність відкритих в національній та/або іноземній валюті боржником рахунків.
19.12.2023 р., керуючись статтею 56 Закону, мною було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться па відкритих рахунках та належать боржниці, копію котрої було направлено рекомендованою кореспонденцією банківським установам для виконання, а боржниці до відома. Боржниці постанова про арешт коштів була направлена рекомендованою кореспонденцією за вихідним номером 77915 від 19.12.2023 року (поштове відправлення № 0600071924553).
Вчинення приватним виконавцем дій (накладенням арешту на кошти боржника) відповідає снівмірності та передбачає співвідношення накладення арешту наслідків від НЕвжиття заходів забезпечення виконання боргового зобов'язання та негативними наслідками, які можуть настати в результаті НЕвжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав та законних інтересів, як Стягувана так і Боржника.
Виходячи з наведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що вжиті приватним виконавцем заходи з арешту активів боржника є прямим обов'язком приватного виконавця, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», а в жодному разі не неправомірними діями, як про те зазначає Боржниця.
Закон зобов 'язує приватного виконавця вживати заходи примусового характеру для виконання рішення суду, проголошеного іменем України, такі дії є правомірними, так як покликані захистити порушене право стягувана та виконати рішення суду.
Рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальний виплат, є поточним, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Якщо ж банк відкрай клієнту окремий рахунок для зарахування кільових надходженьто банк повертає боз виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.
Одночасно відповідно до ст. 52 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та іших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, які визначено ст. 48 Закону.
Отже, фінансова установа, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешті коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Нормами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти забороненої законом.
Таким чином виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому забороненої накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначений коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, а розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжній інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат, заробітна плата), та набули статус вкладу - позиція Великої палати Верховного Суду (постанова у справі № 905/361/19).
09.01.2024 р. приватним виконавцем була виставлена платіжна вимога.
12.01.2024 р. надійшли кошти достатні для закриття провадження. Кошти булі перераховані стягувану.
12.01.2024 р. приватним виконавцем була винесена постанова про зняття арешту з рахунків, яка була направлена за вихідним № 2294 до банківської установи до виконання, а сторонам виконавчого провадження до відома.
12.01.2024 р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, як фактично виконаного. Дана постанова за вихідним № 2376 надіслана сторонам виконавчого провадження до відома.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вказаною нормою саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками правовідносин, які виникли стосовно права власності.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на основі верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, у даному випадку приватним виконавцем не було порушено вимог чинного законодавства регламентуючого порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,
Скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни не підлягає задоволенню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І.Г. Перекупка