Справа №295/6156/24
1-кс/295/2913/24
09.07.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обгрунтування заявлених вимог скаржниця вказала, що 07 березня та 16 березня 2024 р. вона, ОСОБА_3 , написала дві заяви до Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, вулиця Лесі Українки, буд. 17, м. Житомир, 10003, що були відправленні Укрпоштою 18.03.2024 р. та вручено кур'єром особисто 25.03.2024 року:Заява про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України; Заява про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 146, ч. 2 ст. 15п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України;Фотографії.
02 квітня 2024 р. відбулася телефонна розмова з працівниками поліції, в якій було повідомлено, що її звернення було зареєстровано під №12151 та відповідь на нього під № 4265 від 31.03.2024 р., однак відомості в ЄРДР не внесені.
Відповідь нею отримана 04.04.2024 р. звичайним листом, без інформації про виконавця. В листі відповіді не було, крім повернутої назад заяви від 07 березня 2024 року, яка надсилалася до відділку поліції, вже із штампом «Житомирське районне управління поліції ГУНП в житомирській області» та з підписом та датою отримання - 25.03.2024 р.
Станом на день направлення скарги до суду - 24.04.2024 р. заяви не були внесені до ЄРДР.
До судового засідання скаржниця не з'явилася. Про день та час слухання скарги повідомлялася належним чином. Так, скарги призначалися до слухання на 30.04.2024 р., 10.06.2024 р., 18.06.2024 р., 09.07.2024 р. На дати призначення слухання, скаржниця направляла заяви про відкладення посилаючись на захворювання.
Уповноважені особи Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про день та час слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши матеріали скарги встановив.
25 березня 2024 р. до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області звернулася громадянка ОСОБА_3 з заявою про кримінальне правопоорушення.
Зі змісту заяви свідчить.
«… ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, у період 2020- 2021 років, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 , користуючись знайомством та товариськими відносинами із її, ОСОБА_3 матір'ю, ОСОБА_5 , словесно та своїми діями сформувала у останньої впевненість у вигідності, запропонованого спадкового договору за яким начебто зобов'язуватиметься виконувати, ОСОБА_5 , розпорядження по догляду за нею, а у разі її смерті набуде право власності на 1/2 частину належного ОСОБА_5 вказаного нерухомого майна.
На виконання умов усної домовленості ОСОБА_5 , перебуваючи під впливом обману та зловживання довірою з боку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала спадковий договір за умовами якого ОСОБА_4 зобов'язується виконувати її розпорядження по догляду за нею, а у разі її, ОСОБА_5 , смерті має набути право власності на 1/2 частину належного ОСОБА_5 вказаного нерухомого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , не маючи намір виконувати умови спадкового договору, шляхом обману та зловживання довірою, до 2021 р., підтримувала впевненість у ОСОБА_5 про готовність здійснювати догляд за нею, тоді як фактично будь-якого догляду за нею не здійснювала.
26 червня 2021 р., ОСОБА_5 померла, а ОСОБА_4 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа 1/2 частиною належної ОСОБА_5 за життя квартири АДРЕСА_1 перейшла у власність ОСОБА_4 .
Вказаними діями, мені, як спадкоємцеві першої черги після смерті моєї ОСОБА_6 , завдано значної матеріальної шкоди.
На думку скаржниці у діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального праворушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 1 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 р. № 298, надалі - Положення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення (передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність).
Згідно з вимогами частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Склад злочину - сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов'язково складається з наступних елементів: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона злочину. Відсутність хоча б одного з елементів складу злочину свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.
Всебічний аналіз зазначених норм права вказує на те, що відповідно до статті 214 КПК України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які відомості, які містяться у заявах чи повідомленнях фізичних та юридичних осіб, а лише ті, які містять обставини про кримінальне правопорушення (злочин).
Поряд з тим, відповідно до п. п.1 п.1 Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. № 9-49/0/4-17 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кримінальний процесуальний кодекс України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення (передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину), а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Положення статті 214 КПК України, перебувають у взаємозв'язку з частиною 1 статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що слугувати підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необгрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Згідно статті 11 КК України, злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину та підтверджують реальність його конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Наведені у цій заяві відомості фактично свідчать про незгоду заявника із процесуальною діяльністю посадових осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області але при цьому заява не містить жодних даних про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Богунського
районного суду м. Житомир ОСОБА_7 Перекупка