26 липня 2024 р. Справа № 440/1867/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.03.24 по справі № 440/1867/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не неврахування довідки про заробітну плату від 08.06.2004;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 з 19.12.2023 року у розрахунок заробітку довідку від 08.06.2004 про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 11.08.2019 отримує пенсію за віком, однак відповідачем безпідставно не зараховано стаж роботи та заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999 для обчислення розміру пенсії, згідно довідки про заробітну плату від 08.06.2004 Булунської улусної центральної лікарні, республіка Саха (Якутія).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати згідно довідки Булунської улусної центральної лікарні, республіка Саха (Якутія) від 08.06.2004 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 19.12.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , врахувавши заробітну плату згідно довідки Булунської улусної центральної лікарні, республіка Саха (Якутія) від 08.06.2004 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії за віком з 11.08.2019.
В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутня довідка про заробітну плату від 08.06.2004, а наявна довідка про заробітну плату від 07.06.2004, видана Булунською улусною центральною лікарнею за період з 01.10.1994 по 30.09.1999.
Вище зазначена довідка не взята до уваги при призначенні пенсії, оскільки: довідка не підписана керівником установи; на довідці відсутній вихідний реєстраційний номер; суми заробітної плати в довідці зазначені з урахуванням районного коефіцієнта та відсутні відомості про нарахування північної надбавки, що не дає можливості вірно визначити суми заробітної плати для розрахунку пенсії.
19 грудня 2023 року позивач зверталася до Головного управління в Полтавській області із заявою, оформленою згідно Закону України "Про звернення громадян". До заяви надана ксерокопія довідки про заробітну плату від 08.06.2004, видана Булунською улусною центральною лікарнею за період з 01.09.1993 по 30.09.1999.
Листом від 19.12.2023 відповідач повідомив позивача, що рішення про призначення (перерахунок) пенсії, або відмову у призначенні (перерахунку) пенсії органами Пенсійного фонду приймається у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, в разі подання пенсіонером заяви, форма якої затверджена додатком № 1 цього Порядку. Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 2.23 Порядку 22-1 документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Згідно інформації наявної в підсистемі ІКІС ПФУ "Звернення" та електронній пенсійній справі ОСОБА_1 за перерахунком пенсії не зверталась, оригінал довідки від 08.06.2004 не надавала.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у довідці від 08.06.2004, що видана "Булунською центральною районною лікарнею" республіка Саха (Якутія) міститься підтверджуюча інформація про заробітну плату позивача з 01.10.1994 по 30.09.1999, яка завірена печаткою Булунською центральною лікарнею та підписана головним бухгалтером. Отже, вказана довідка не викликає сумнівів у достовірності даних, що містяться в ній.
Посилався на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17, в якій суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обгрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Безпідставними є посилання відповідача на відсутність правових підстав для зарахування довідки про заробітну плату на території росії у зв'язку з тим, що з 01.01.2023 припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу.
Отже, право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обгрунтованості їх видачі.
Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 з 11.08.2019 отримує пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
19 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 08.06.2004 року Булунської улусної центральної лікарні, республіка Саха (Якутія).
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №29601-30127/К-02/8-1600/23 від 26.12.2023 повідомило позивача, що в матеріалах пенсійної справи наявна довідка від 07.06.2004 Булунської улусної центральної лікарні, республіка Саха (Якутія), яка не взята до уваги при призначенні пенсії, оскільки вона оформлена неналежним чином, а саме: довідка не підписана керівником установи; на довідці відсутній вихідний реєстраційний номер; суми заробітної плати в довідці зазначені з урахуванням районного коефіцієнта та відсутні відомості про нарахування північної надбавки, що не дає можливості вірно визначити суми заробітної плати для розрахунку пенсії. 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінськ 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від ім. України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 1 січня 2004 року.
До 1 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.
Приписи частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV визначають, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За правилами частин 1-3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувач пенсії за віком з 11.08.2019, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2 від 04.09.2019.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 при першочерговому зверненні до пенсійного органу щодо призначення їй пенсії надала довідку про заробітну плату від 07.06.2004, видану Булунською улусною центральною лікарнею за період з 01.10.1994 по 30.09.1999.
19 грудня 2023 року позивач звернулась до Головного управління в Полтавській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідки від 08.06.2004 про заробітну плату за період з 01.10.1994 по 30.09.1999, що видана Булунською улусною центральною лікарнею.
Листом від 26.12.2023 №29601-30127/К-02/8-1600/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, окрім іншого, роз'яснило позивачу, що в матеріалах електронної пенсійної справи наявна довідка від 07.06.2004 про заробітну плату за період з жовтня 1994 року по вересень 1999 року, виданої Булунською центральною лікарнею республіка Саха (Якутія), яка не взята до уваги при призначенні пенсії, оскільки вона оформлена не належним чином, а саме: відсутній кутовий штамп організації, вихідний номер довідки, підпис головного лікаря та відсутня довідка від організації, вихідний номер довідки, підпис головного лікаря та відсутня довідка відповідних фондів з інформацією про сплату страхових внесків, що передбачено пунктом 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Довідка не підтверджена первинними документами (а.с. 10).
Колегія суддів зазначає, що відповідно пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
За правилами п.1.1 розділу I Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, у формі яка затверджена додатком 1 цього Порядку.
Рішення про призначення (перерахунок) пенсії, або відмову у призначенні (перерахунку) пенсії органами Пенсійного фонду приймається у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджного постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Разом із тим, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що ОСОБА_1 за перерахунком пенсії із заявою у встановленій формі яка затверджена додатком №1 не зверталась, оригінал довідки від 08.06.2004 не надавала.
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відтак, пенсійним органом жодного рішення про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 08.06.2004 не приймалось.
Крім того, суд першої інстанції у рішенні посилався на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №520/7125/17, та дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. Також суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази відповідача щодо недостовірності первинних документів, на підставі яких позивачу видана довідка від 08.06.2004 року Булунської улусної центральної лікарні, республіка Саха (Якутія).
Проте колегія суддів зазначає, що відповідачем не проводилась перевірка достовірності данних зазначених у довідці від 08.06.2004 року виданої Булунською улусною центральною лікарнею, оскільки позивач у встановленому законом порядку із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вказаною довідкою не звертався.
Відповідач зазначив, що матеріали справи не містять довідки від 08.06.2004, доказів протилежного позивачем суду не надано.
Поряд із тим, зідно статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Приписами частини другої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російська федерація, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Колегія суддів зазначає, що право позивача на обчислення стажу згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; трудовий стаж, зокрема пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою, не заперечується, однак за умови належно поданих та оформлених документів про підтвердження заробітної плати позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Втім, аналізуючи положення статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Однак, наразі (як на момент звернення позивача до пенсійного органу щодо врахування спірної довідки, так і на момент звернення до суду) Україна, вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, а тому, Пенсійний орган не має можливості перевірити достовірність виданої довідки від 08.06.2004 про заробітну плату позивача в спірний період.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що позивач маючи довідку від 08.06.2004, звернувся до пенсійного органу не у встановлений спосіб щодо її врахування лише в 2023 році, тобто після спливу значного проміжку часу, зволікаючи зі своїм правом на перерахунок пенсії.
Позивачу пенсія за віком призначена з 11.08.2019, тобто право ОСОБА_1 на призначення пенсії не порушено.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.24 у справі №440/1867/24 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 по справі № 440/1867/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова