1[1]
05 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018110040001364,
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2023 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 змінити у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення разом із ОСОБА_7 , зазначивши про вчинення таких дій разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку із розшуком. В інший частині ухвалу залишити без зміни.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 триває, щодо нього не ухвалено обвинувального вироку, який набрав би законної сили, отже, його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, не доведена.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 , повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття; заяв та клопотань від нього не надходило. Згідно з вимогами КПК України участь обвинуваченого у даному випадку не є обов'язковою, а тому колегія суддів відповідно ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону заслуговують на увагу.
Частиною 1 статті 412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України визначено, що в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, а також статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті, скерованого прокурором до суду, обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України пред'явлено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Однак, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2024 року, обвинувачення стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296
КК України зупинено та виділено в окреме провадження у зв'язку із розшуком останнього.
З огляду на викладене, судовий розгляд вказаного кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 дотепер триває, відносно нього судом на теперішній час не ухвалено обвинувального вироку, який би набрав законної сили, а отже його винність у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, не доведено законним судовим рішенням.
Однак, суд першої у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, незаконно вказав, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, у співучасті з ОСОБА_6 вчинив ОСОБА_7 .
Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, не лише входить в колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів, а й суперечить передбаченим ст. 7 цього Кодексу загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається
невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Отже, зазначення у формулюванні обвинувачення ОСОБА_8 як особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, у той час як стосовно нього відсутній обвинувальний вирок суду, свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального
закону.
За таких обставин доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність виключення з мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення разом із ОСОБА_7 є слушними.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції, якщо зміна рішення не погіршує становище обвинуваченого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити; вирок змінити; виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення разом із ОСОБА_7 , зазначивши про вчинення таких дій разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження у зв'язку із розшуком.
Керуючись ст. 392, 393, 396, 408, 409, 412 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2023 року, якою клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, змінити. Виключити із мотивувальної частини ухвали посилання на вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення разом із ОСОБА_7 та зазначити про вчинення таких дій разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження у зв'язку із розшуком.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: _______________ ______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/3896/2024
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1