Справа № 362/1956/23
№ апеляційного провадження: 22-з/824/859/2024
26 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Подолянко Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У березні 2023 року позивач звернувся у суд із позовом до відповідача про стягнення 108 736 грн 79 коп матеріальної шкоди, 10 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану ДТП в розмірі 108 736 грн 79 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 30 000 грн.
Не погодившись з указаними рішеннями адвокат Стукалова І.В. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Стукалової І.В. в інтересах ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року та на додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року задоволено частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року змінено. Зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 30 000 грн до 15 000 грн
29 квітня 2024 року через засоби поштового зв'язку на адресу Київського апеляційного суду адвокатом Подолянко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 14 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що між адвокатським бюро «ПОДОЛЯНКО ТА ПАРТНЕРИ», в особі керуючої Подолянко Т.В. та позивачем укладено договір №25/10/2022 про надання правової (правничої) допомоги.
Вказує, що пунктом 3.1. договору визначено, що вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.
Посилається на те, що підпунктом 3.2.1. пункту 3.1 договору визначено, що за домовленістю між сторонами вартість однієї робочої години адвоката становить 2 000 грн.
Зазначено, що відповідно до п. 2 акту №2 наданих послуг до договору про надання правової (правничої допомоги) №25/10/2022 від 25 жовтня 2022 року, загальна вартість фактично виконаної роботи та наданих послуг за договором №25/10/2022 про надання правової (правничої допомоги) №25/10/2022 від 25 жовтня 2022 року станом на 29 квітня 2024 року становить 14 000 грн.
Крім того, звертає увагу суду на те, що сторона відповідача протягом розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не вказувала, що заявлений позивачем розмір витрат на правову (правничу) допомогу є завищеним, як і не заявляла клопотання про їх зменшення.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Убачається, що апеляційну скаргу адвоката Стукалової І.В. в інтересах ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року та на додаткове рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року розглянуто в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, а тому й заяву про ухвалення додаткового рішення буде розглянуто в тому ж порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Згідно із частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.
Убачається, що у відзиві на позовну заяву представником позивача було заявлено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу та що докази таких витрат будуть надані у строки визначені положеннями ЦПК України.
Встановлено, що рішення апеляційною інстанцією було постановлено 26 квітня 2024 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано засобами поштового зв'язку 29 квітня 2024 року, тобто у визначений законом п'ятиденний строк.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката Подолянко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 в матеріалах справи наявні наступні документи:
копію договору про надання правничої допомоги від 25.10.2022, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Подолянко та партнери» (а.с.120-122), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 29.04.2024, згідно якого за вивчення апеляційної скарги та підготовку та подання на неї відзиву витрачено 7 год й загальна вартість фактично виконаної роботи складає 14 000 грн (а.с. 213), а також долучено акт надання робіт/послуг № 2 на суму 14 000 грн (а.с. 214).
Зі справи убачається, що вказану заяву про ухвалення додаткового рішення представник позивача 29.04.2024 направив на адресу ОСОБА_2 та третьої особи (а.с. 215-216).
Заперечень станом на день розгляду заяви до суду не надійшло.
Оскільки при ухваленні апеляційним судом постанови від 26.04.2024 в даній справі не було вирішено питання про судові витрати, подана представником позивача заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правничої допомоги, апеляційний суд враховує загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, складність справи та виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для апелянта.
Оскільки постановою апеляційної інстанції рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2023 року змінено лише в частині мотивів та за змістом не скасоване, а також відсутні заперечення відповідача, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з ОСОБА_2 повністю.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви адвоката Подолянко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 та прийняття додаткової постанови відповідно до положень статті 270 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Подолянко Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухватити по справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14 000 грн судових витрат на правничу допомогу.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: